Текст підготований командою Суспільне Черкаси у рамках конкурсу регіональних текстів, який організувала платформа пам'яті Меморіал.
Фото - фейсбук Павла Наконечного (Добротворського)
Ідейний натхненник, організатор, вчитель, наставник, патріот – так про координатора організації «Поклик Яру» Павла Наконечного, згадують його друзі. Він виховував відповідальну молодь та не боявся мислити грандіозно, додає його батько пан Юрій.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Павло став на захист України. Виконував складні завдання в тилу ворога, утім не дочекався перемоги — 18 червня загинув. Йому було 25.
Холодний Яр — урочище, де сплелися природа та історія. Це — місце сили, місце, де підіймаються нові герої. На верхівці пагорба — прапор з написом «Герою України від вдячних українців». Батько Павла — Юрій Наконечний пояснив: прапор привезли друзі Павла за кілька днів до знімання сюжету:
«Ще кілька днів тому його тут ще не було, а це хтось із друзів приїжджав, привіз. На ньому є написи. Тут, у Яру, все дихає історією: колись, сто років тому, тут перебували повстанці. Вони тут ходили, своїми шаблюками тут убивали москалів».
Суспільне: Черкаси
Юрій Наконечний проводить до холодноярського будинку. На стіні — портрети двох українських військових: Павла Наконечного та Юрія Горліс-Горського. Саме твір останнього змінив життя їхньої родини:
«До Холодного Яру і так само до історії у нього почалася любов з книжки Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр». Я її почитав: мені друг дав. І коли синові було 12 років — я йому передав. Він захопився цією історією, був у захваті від цієї книги».
Разом із однодумцями два роки тому Павло створив організацію «Поклик Яру».
«Павло завжди хотів прив’язатися до Холодного Яру. Це було історичне місце і він мене просив, давай будемо десь шукати хату. І ми приїхали випадково на цю територію – вона продавалася. І побачивши її вирішили, що це воно те, що потрібно».
Суспільне: Черкаси
Два роки тут проводили вишколи, влаштовували смолоскипну ходу та вчилися надавати домедичну допомогу. Втім, цьогоріч без «Історика» – ще 24 лютого хлопець вирішив, що йде захищати Україну.
«Він був якраз в Холоднім Яру в цей момент. Я йому телефоную вранці і кажу: Чув, війна? – Чув! – Що ти робиш? – Буду їхати у Черкаси на війну. – А ти? – і я говорю теж. У нього була армійська аптечка: турнікети, все таке. Він приїхав у Черкаси, розділив мені — собі. Я його відвіз – він поїхав на Київ, а я поїхав у ТРО», – розповів батько.
Фото - фейсбук Павла Наконечного (Добротворського)
Павло служив у Морських Силах спеціальних операцій.
«Вони займалися диверсійною роботою. Вони заходили у тил ворога, там виконували якусь роботу і виходили. Я його питав: Що саме страшніше? Він каже: найстрашніше — перебувати в тилу, де ти знаєш, що самі вороги навколо», – розповів батько.
Втім, до Холодного Яру, додому, як говорив Павло, зміг приїхати з передової напередодні Дня народження та річниці створення «Поклику Яру». Тоді записав відео. А за місяць — загинув на Миколаївщині: був поранений під час ворожого обстрілу наших позицій.
«Я жив ним і досі продовжую ним жити, він був все моє життя. Жадоба помсти в мене присутня – це однозначно, чекаю, коли ми знову зустрінемося з ворогом, щоб якомога краще відомстити за свого сина», – розповів батько.
Суспільне: Черкаси
І свій прах, за словами батька, військовий заповідав розвіяти саме тут – в цьому місці.
«Він заповів: не робіть мені могил, щоб не було Холодному Яру трагічних місць. Хай буде більше звитяги».
Історик… Про нього тут не говорять в минулому. Він скрізь в цьому куточку, де його холодноярівський одяг лежить поруч із броніком, на цих пагорбах, у серцях його вихованців.
«Ти приїжджаєш сюди та розумієш, що не оця купка землі — мій син, а ти розумієш, що оце все – весь цей простір, – це мій син. Я тільки приїжджаю, я бачу цей пагорб з дороги, я вже вітаюся в думках, кажу: привіт, сину».
Суспільне: Черкаси
«Розвіяли його прах в найсакральніших місцях, де він проводив найбільше часу, там, де він проводив ватри, які запалювали в дітях вогонь, — розповів виконувач обов'язків координатора «Поклик Яру» Ярослав Корнієнко про «поховання» Павла Добротворського.
Утім заміни Павлові ніколи не буде, вважає виховниця Ірина Жирна:
«Його ніхто не замінить, але його справа буде продовжуватися, бо вона вже стала нашою, ми всі у неї віримо і будемо втілювати це і надалі».
І вже попри втрату свого ідейного натхненника, в липні тут відбулися вишколи. З фразою Історика — «Не ний!» табірчани створили футболки. Кажуть, і надалі продовжуватимуть виховувати відповідальну молодь:
«Є бажання розширити територію «Поклику Яру», зробити тут вежу оглядову. І бажання максимум, як він хотів, щоб це була громадська організація, а не тільки табір. Щоб розширилася на всю Україну», — додав батько.
Що відомо
Поклик Яру — українська громадська організація, що ставить за мету виховання молоді, проводить освітньо-виховні заходи, табори, популяризує історичний регіон Холодний Яр та його героїв.
Основна мета, яку декларує організація — виховання молоді на засадах побратимства, дисципліни та патріотизму. Окрім того, «Поклик Яру» виховує повагу до Збройних Сил України. Зокрема тісно співпрацює із 93-ю бригадою «Холодний Яр».