Митець, музикант, коханий чоловік та батько Максим Остяк загинув на початку липня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів. Друзі, рідні, знайомі – всі, хто знав Максима Остяка, згадують його з посмішкою. Розповідають неймовірні історії насиченого пригодами життя.
Фільм створено платформою пам'яті Меморіал. Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
Макс, Остяк, Остін… Є люди, які приходять в наше життя, щоб додати драйву. Змінювати буденність на звуки дримби, писати історію мелодіями української народності.
«Ми з ним так здружилися, що почали кругом подорожувати, в гори їздили, він підірвав нас усіх стрибати з парашутом, потім ми всі пішли стрибати з мосту, цей роуп-джампінг. Знайшли найвищий, начебто, міст пішохідний в Європі, у нас десь на Житомирщині. Він, насправді, був активним учасником, за що б не брався», – ділиться спогадами товариш Сергій Бабенко.
Максим народився і виріс у Полтаві. Здобув професію інженера-будівельника у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Обожнював подорожувати світом та вивчати іноземні культури. Довгий час жив у столиці. Працював у Музеї історії Києва. Займався спортом. Мама розповідає, що він був дуже активним і розумним хлопчиком у дитинстві:
«А в школу піде, а ніхто ж не знає, як рішить ту задачу, а вони ж удвох з Вірою рішили і ото його ж всі дітки зустрічають. Друзів у нього було… Його всі любили, багато друзів було».
Максим з перших листопадових днів був активним учасником Революції гідності. У найгарячішій фазі Майдану отримав поранення, пережив клінічну смерть. Після одужання відчув в собі потяг до співу, вчився, а пізніше став солістом гурту «Reve tа Stogne». Співав усюди, володів горловим співом.
«Він багато про це згадував, тому що цей позатілесний досвід змінює твоє життя, хочеш ти цього чи ні. Він став творчо-божевільна людина, тобто щось там переклинило, бо дуже швидко він вклинився в це творче, наче він там завжди і був», – пригадує товариш і музикант гурту «Reve ta Stohne» Євген Слов’янов.
Пізніше Остін закохався в дівчину Ренату, одружився з нею. У шлюбі народилась донечка Рута.
«Його оця така відкритість, він завжди знаходив спільну мову з людьми. Він просто був такий щирий, в його очах була така відкритість, що не могли в когось до нього бути негативні відчуття. Доньку вирішили назвати Рутою. Рута росте в Карпатах і це купальська квітка, а ми познайомились в Карпатах і народилась вона на Івана Купала, тому дуже чітко нам підійшло це ім’я по всіх параметрах», – пригадує Рената.
Коли почалася повномасштабна війна, Максим одразу пішов добровольцем. Спочатку допомагав військовим на Київщині, керував дроном.
Пізніше потрапив до аеророзвідувального підрозділу 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ». 4 липня 2022 року на Харківщині Максим з побратимами пішов на бойове завдання, звідки вже не повернувся.
«Вони вчотирьох пішли в розвідку, він з побратимом і двоє іноземців. І вони вискочили в тому місці, де не мали вискочити, нарвались на близькій дистанції на орків, попали під обстріл і загинули», – розповів побратим Андрій.
Яскраві барви та звуки життя і пам’яті Максима Остяка через спогади друзів і рідних у нашому фільмі.