Текст підготований командою Petropavlivka.city у рамках конкурсу регіональних текстів, який організувала платформа пам'яті Меморіал.
29 жовтня у Петропавлівці Дніпропетровської області попрощалися із молодим захисником Андрієм Лященко.
Автор: Ірина Ситнік
Йому виповнилося лише 21 рік, а він свідомо зробив свій вибір у житті, коли пішов добровольцем захищати свою країну, своїх рідних та друзів від окупантів.
Автор: Ірина Ситнік
Лященко Андрій Михайлович народився 10 січня 2001 року в Петропавлівці. Закінчив Петропавлівський ліцей №2, вступив у духовну семінарію у Львові, там же служив прославителем у церкві «Нове покоління».
Автор: Ірина Ситнік
16 березня Андрій був призваний зі Львова разом з 12-ма його побратимами на службу. Став солдатом 111-ї бригади, 118-го окремого батальйону територіальної оборони Луганської області (2-ї роти, 2-го взводу, 2-го відділення). Носив звання солдата та був стрілком.
Автор: Ірина Ситнік
Останній раз рідні бачилися з Андрієм за три дні до його втрати.
— Син пішов добровольцем захищати країну. Він мій найрідніший синок. Я його так сильно люблю. У нас четверо дітей в родині, Андрій був найстаршим — наша надія і опора в житті. Після школи навчався в духовній семінарії у Львові. Звідти й пішов разом із іншими хлопцями добровольцем на війну. Останній раз із сином бачилися в неділю, за три дні до цього жахливого дня. Андрій мав змогу заїхати до дому. Ми так раді були його бачити. Зараз вже думаю, що та зустріч була така, ніби він прощатися приїхав... Він повернувся на війну, за кілька днів його не стало: серце не витримало... Немає більше нашого синочка, — говорить мама захисника.
Автор: Ірина Ситнік
Андрія не стало 27 жовтня 2022 року на Харківщині.
Поховання відбулося 29 жовтня на кладовищі в Петропавлівці. Звістка про смерть Андрія стала важкою несподіванкою для рідних, друзів та односельців. По вулиці Польова та біля кладовища зустрічали Героя живим коридором з державними прапорами та квітами. Проводили в останній путь захисника й побратими.
Автор: Ірина Ситнік
— Андрій був дуже чудовий хлопець. Ми його любили. З ним легко було дружити й служити. Ми разом брали участь у звільненні Харківської області. Під час одного з наступів ворога, під містом Балаклія, мене поранило, я ще не повернувся в частину, а Андрій увесь наступ був на Харківщині. Брав участь у боях. Ніхто з нас не мав бажання воювати, але мали нестримне бажання захищати країну. Ми виконували свій обов’язок, — говорить побратим Андрія.
Автор: Ірина Ситнік
На кладовищі зібралися віряни церкви «Нове покоління», пастор В’ячеслав Чорний виголосив промову та разом помолилися за солдата Андрія.
— Не уявляв собі й у страшному сні, що буду служити на похованні в молодого хлопця, якого знаю з дитинства. Для нього я був пастором та наставником. Андрій молодий гарний хлопець, який мав великий потенціал і майбутнє. Але сталося інакше. Нелегко зрозуміти, як так стається, що молоді люди посеред життя лишають нас. Знаю, що всі ви маєте позитивні почуття і пам'ять про Андрія, — сказав пастор В’ячеслав.
Автор: Ірина Ситнік
Андрій Лященко лишив по собі гарні спогади як світла людина, навічну пам’ять як чудовий син, вірний друг, сміливий побратим, відданий захисник України.
Автор: Ірина Ситнік
— Велика скорбота сьогодні для всіх вірян нашої церкви. Всі ми пам'ятаємо Андрія, який він був веселий, творчий, енергійний. Ми віримо, що Бог його прийняв у свою небесну оселю. Коли ти бачиш, що відбувається в країні й розумієш — це війна прийшла на нашу землю. Але Бог вступився за нашу неньку, пославши своїх найкращих синів захищати її. Бог послав сина свого померти за кожного з нас, — говорять віряни.
Автор: Ірина Ситнік
Спи спокійно, Андрію!
Вічна пам'ять і слава Герою!
Як проводжали Героя в останній путь (ВІДЕО):
Прощання з Андрієм (світлини):
Прощання із захисником Андрієм Лященко (фото)