Текст підготований командою Калинівка.Сіty у рамках конкурсу регіональних текстів, який організувала платформа пам'яті Меморіал.
У нього було полум’яне і хоробре серце. Подій, у яких Костянтин Васюк брав участь, могло б вистачити на кілька біографій, а вони спресувалися у його яскравому житті. Він був лідером, пасіонарієм, завжди у перших рядах - на барикадах, вуличних акціях, окопах. Він щиро любив Україну, боровся за неї, і у день її Державного прапора віддав за неї своє життя.
Життя Костянтина Васюка було наповнене любов’ю до України, яку він виявляв не на словах, а у справах.
Він зростав у російськомовній сім’ї, виховувався на зразках «вєлікой русской культури і літєратури», навчався у школі з російською мовою викладання, закінчив вище військово-політичне училище у тодішньому Лєнінграді, тобто мав усі підстави стати закоренілим «совком», а став українським націоналістом та патріотом. який задля України пожертвував найдорожчим - життям.
Костянтин Васюк
Костянтин Васюк разом з братом стали успішними підприємцями, створили у невеликій Калинівці підприємство, солодощі виробництва якого купує, без перебільшення, пів України. Йому було що втрачати, однак він щоразу повставав проти свавілля влади, якщо вважав її політику антиукраїнською.
- Я не байдужий до того, як живе мій народ, яка у нас влада. Я борюся за те, щоб державна влада жила інтересами людей. Головна мета для будь-якого націоналіста - досягнення національної і соціальної справедливості і нашій державі і розбудова Української Держави, - заявляв Костянтин Васюк.
Костянтин Васюк на одній з протестних акцій
Помаранчева революція тільки починалася і ще не відомо було чим вона закінчиться, як Костянтин Васюк купив яскравого помаранчевого автомобіля (такого у Калинівці не було ні у кого), як надію і віру у те, що донецький бандюк до влали не прийде. Згодом цим автомобілем Костянтин разом з друзями їздитиме на протестні акції у Київ, доки не стало зрозумілим, що Помаранчева революція перемогла.
Коли ж донецький бандюк таки прийшов до влади і» здавалося, що Україна майже стала колонією росії, Костянтин Васюк повстав разом з мільйонами українців. Він встигав організовувати акції протесту у Калинівці та Вінниці, був комендантом захопленої мітингувальниками будівлі Вінницької облдержадміністрації, їздив на Майдан у Київ, протестував на Інститутській та Грушевського. І це попри те, що його дружина була на останніх тижнях вагітності і народила доньку у найгарячіші лютневі дні Революції гідності.
Костянтин Васюк був комендантом захопленої протестувальниками будівлі Вінницької ОДА (2014р.)
Автор: Калинівка Сіty
Костянтин Васюк(ліворуч) на балконі залу засідань Вінницької обласної ради під час Революції гідності (2014р.)
Автор: Калинівка Сіty
Костянтин Васюк був одним з творців «ленінопаду» на Вінниччині. Саме з його ініціативи та за його активної участі на Калинівщині були повалені комуністичні ідоли. Першим впав пам’ятник леніну у Калинівці 21 лютого, а далі посипались зображення комуністичного ідола у кількох селах району, де вони ще збереглися. Згодом цей приклад калинівчан підтримали й у інших районних центрах - у Тульчині, Немирові, Шаргороді, Гайсині, Літині, Тростянці, Козятині, Хмільнику.
Ідоли падуть: пам'ятник леніну у Калинівці повалили (2014р.)
Автор: Калинівка Сіty
У 2014 році, після перемоги Революції гідності, Костянтин Васюк став головою Калинівської райдержадміністрації.
- Пам’ятаю, як колектив райдержадміністрації з острахом сприйняв призначення на посаду Костянтина Васюка, адже прийшла людина зовсім з іншої сфери діяльності, не з органів влади. Спочатку у колективу був навіть певний шок і переляк, - згадує колишня керівниця апарату Калинівської райдержадміністрації Оксана Якименко. -А коли він залишав посаду, йому влаштували овацію. Це - дуже чесна і порядна людина. Дуже гарно і толерантно ставився до людей, цінував кожного спеціаліста, в усе вникав, вивчав документи, вчився. Ми усі його полюбили за людські якості. На час його головування припав початок військових дій, треба було шукати для мобілізованих бронежилети, каски, амуніцію. Держава цим не займалася, доводилось до усіх ходити, просити допомогу і він з усім цим справлявся. Він своїм прикладом показував, як треба любити державу, бути відданим українській ідеї.
Залишаючи посаду, Костянтин Васюк забрав із собою бюст Степана Бандери, котрий був у кабінеті голови РДА впродовж семи місяців, і вкотре заявив, що «для націоналістів влада не є метою, а засобом для розбудови Української Держави».
У грудні 2014 Костянтин Васюк залишив посаду голови РДА, а у січні наступного року уже був в українському війську, боронив територіальну цілісність України на Донбасі. Служив у окремому 308-у інженерно-саперному батальйоні, був заступником командира батальйону з роботи із особовим складом. Цей підрозділ будував польові укріпленні на Донеччині та Луганщині по всій лінії фронту.
Костянтин Васюк (праворуч) разом зі своїм бойовим побратимом із 308-го інженерно-саперного батальйону Віктором Лук'янюком (2015р.)
Недалеко від батька, але в іншому підрозділі, у «Карпатській Січі», захищав Україну син Костянтина Васюка - Костянтин Васюк молодший. Перед війною син навчався в університеті у Польщі, але взяв академвідпустку і пішов боронити рідну землю, отримав важке поранення і дивом залишився живим.
Костянтин Васюк (праворуч) разом із сином Костянтином (2015р.)
Костянтина Васюка нагородили відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани», а його сина медаллю «Захиснику Вітчизни». Згодом обох їх нагородили обласною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною». В історії цієї нагороди це другий випадок, коли її отримали батько і син. Першими були Олексій та Петро Порошенки, а батько і син Васюки - за бойові заслуги.
Костянтин Васюк на акції проти торгівлі з ОРДЛО
Коли у лютому росія широким фронтом вторглась на українську землю Костянтин Васюк з позивним «Калина» знову взяв до рук зброю і на п’ятдесят восьмому році життя пішов боронити її від окупантів.
З перших днів повномасшабного вторгнення росії Костянтин Васюк знову став на захист України
Захищав Київщину.
- Другого березня ми зайшли у Макарів. Костя потрапив під авіаналіт під час прикриття неба. У хлібзавод, де базувався підрозділ, потрапила авіабомба. Було багато загиблих і поранених. Костю врятувало диво - візки для перевезення хліба захистили його від падіння стелі. Весь чорний, контужений, з вух тече кров, а він по осколках босоніж витягає людей з-під уламків, - згадує його бойовий побратим Олег Присяжнюк.
Костянтин Васюк після поранення (2022р.)
Лише два тижні Костянтин Васюк був у шпиталі, а потім повернувся до лав захисників.
У липні їхній підрозділ перекинули на Херсонщину, де було дуже гаряче.
- Безперестанку по нас працювали танки, «гради», літаки, вертольоти, артилерія. Перший тиждень було дуже важко. Ми прийшли на заміну підрозділу, що відбив ці позиції. Крім обстрілів весь час відбувалися штурми. Деколи ворожа піхота підходила до нас на 300 метрів. Точились бої, - згадує Олег Присяжнюк. - Костя був там, де тонко і тримав, щоби не порвалось. Від шквального обстрілу один із підрозділів залишив позиції. Якби вони лишались порожніми - дісталися б ворогу. Та Костя з хлопцями побіг туди і втримав. Коли йде шквальний обстріл - найкраща мотивація для бійців - не слова, а власний приклад. Костянтин Іванович не сидів, а ходив по позиціях. І всі розуміли - тут можливо триматися, тут встоїмо.
На Херсонщині життя Костянтина Васюка обірвалося, у День Державного прапора України.
-23 серпня нам мали провести ротацію. Але підрозділ, що мав нас замінити, ще не був у бойових діях. Тому залишили офіцерів та кулеметників, -розповідає про останні моменти життя Костянтина Васюка Олег Присяжнюк. - Костя як офіцер залишився на позиції. Обстріли були такими сильними, що в перші ж години ми втратили двох ротних. «Калина» лишився за командира. Коли здетонував БК після обстрілу сусідньої позиції, він кинувся витягувати з полум'я двох солдатів. В цей момент їх знову накрило танковими снарядами. Позиції втримали. Але Костя загинув...
- Братичку, не хочу вірити… між Миколаєвом і Херсоном. Загинув…Так сумую за тобою, братик…Таких, як ти - на пальцях однієї руки… - згадує Костянтина Васюка його побратим - «свободівець» Валерій Скрипченко.
- Мені так важко прийняти вашу смерть, бо ви мали б жити, а ми мали б рівнятися на вашу любов до Батьківщини та людей… Я обіцяю, що мій син знатиме історію життя героя, -каже про Костянтина Васюка калинівчанка Євгенія Марчук.
Євгенія «Спалах» Марчук у свій час була лідеркою калинівських пластунів. Костянтин Васюк багато допомагав їм у розбудові організації, проведенні різноманітних акцій. Наприклад, багато в чому саме завдяки Костянтинові Васюку пластуни вперше привезли у Калинівку Вифлеємськй вогонь миру, а згодом це стало традицією. Разом з пластунами Костянтин Васюк брав участь у маршах у день народження Степана Бандери або розмальовував постамент з-під пам’ятника лєніна, перетворюючи його у імпровізований меморіал Героям Небесної сотні.
Костянтин Васюк (у вишиванці) розписує з пластунами постамент колишнього пам'ятника леніну (2014р.)
Автор: Калинівка Сіty
Костянтин Васюк під час акції у Калинівці у день народження Степана Бандери (1.01.2015р.)
Костянтин Васюк підтримував чимало акцій та починань, що стосувалися української історії, української церкви, українського визвольного руху. Наприклад, він за свій кошт виготовив меморіальну дошку, присвячену учасникам Першого Зимового походу, яку встановили у селі Голендрах, через яке проліг шлях українських борців за незалежність, профінансував видання збірки «З Україною в серці» про учасників національно-визвольного руху на Калинівщині у ХХ сторіччі. І таких справ на рахунку Костянтина Васюка не один десяток.
Його знали у Калинівці і довіряли. Багато саме завдяки йому «Свобода» кілька років підряд потрапляла в органи місцевої влади, а Костянтин був депутатом міської та районної рад.
- Він тримав знамено Незалежности серед свідомих і несвідомих калинівчан! - каже про Костянтина Васюка калинівчанка Юлія Таранюк.
Костянтин Васюк виступає на сесії Калинівської міської ради
Автор: Калинівка Сіty
Коли після його смерті на сайті міської ради з’явилася петиція за перейменування у Калинівці вулиці Возз’єднання на вулицю Костянтина Васюка, то вона набрала необхідну кількість голосів за рекордний час - за сім годин. Досі жодна з петицій не набирала необхідної кількості голосів за такий короткий термін.
Костянтин Васюк щиро вболівав за Україну. Людина великого серця, доброї душі, вірний країні та її людям. Він любив, плекав та відстоював інтереси українського народу, не шкодував себе заради процвітання нашої держави.
Костянтин Васюк на марші на честь українських героїв.
- Невимовна біль і злість до ворогів пронизує душу. Твоє завзяття і щира постійна праця в ім'я України мені завжди додавали сил. Ти жив як Герой і загинув Героєм України, - відреагував на смерть побратима Роман Марійчак.
Аналізуючи життєвий шлях Костянтина Васюка, розумієш, що такі люди творять історію і для багатьох було великою честю знати його та жити з ним в один час.
Вічна пам’ять Герою!
