Текст підготований командою Ямпільським інформаційним агентством у рамках конкурсу регіональних текстів, який організувала платформа пам'яті Меморіал.
19 липня, в Ямполі прощались з двома земляками-військовослужбовцями, які загинули на російсько-українській війні. В селищі провели в останню путь Євгена Малярова та віддали данину пам’яті Владиславу Шевцову.
Тридцяти дев’ятирічний Євген Маляров загинув 13 липня на Донеччині. Чоловік родом з селища Свеса, але вже багато років проживав в Ямполі з родиною, – розповідає товариш Євгена зі Свеси Максим.
– Ми з ним в одній школі навчались. Він менший був, я старший. Спілкувались, щось обговорювали… Євген був хорошою людиною, тихий, спокійний, завжди посміхався. Коли останній раз їхав, то домовились, що по поверненню обов’язково зустрінемося, поговоримо. Побажав йому щасливої дороги. Але бачите, як сталося, шкода таку чудову людину.
Загибель військового стала страшною звісткою для всіх друзів Євгена, а особливо для його родини. У нього залишилась дружина та троє дітей, – розповідає товариш загиблого Дмитро.
– Ми з Євгеном познайомились після армії, працювали разом в охороні в Києві, у відрядження їздили. Потім його призвали в армію – на війну. Коли востаннє зустрічались, це було в травні, стояли в центрі і розмовляли, він тоді сказав, що то було його свідоме рішення. Я його запам’ятаю життєрадісним, хорошим другом, хорошим батьком для своїх дітей.
Сьогодні ж через Ямпіль в рідне Степне везли і тіло Владислава Шевцова, який загинув 12 квітня в Маріуполі. Останки двадцятидворічного військового лише зараз вдалось ідентифікувати та передати рідним, – розповідає староста села Степне Любов Помошник.
– Цим займались наші військові через «Червоний хрест». Батьки були запрошені до Києва, де була ідентифікація тіла, були підписані документи на загиблого і сьогодні вже силами військової частини тіло Владислава привезли додому. Багато мешканців села приїхали в Ямпіль, багато людей збирається і в Степному, де ми будемо робити живий ланцюг, проводити поховання. Все село збирається.
Хрещені Владислава Сергій та Ганна розповідають, що довгі три місяці пошуків тіла загиблого стали важким випробуванням для його родини.
– Це було дуже важко для батьків, неправильно, коли батьки хоронять своїх дітей. А Влад нам запам’ятається життєрадісною дитиною, що хотіла жити, створювати сім’ю. Все обірвалось в одну мить, хочеться, щоб війна скоріше закінчилась.
Російсько-українська війна забрала життя вже п’ятьох мешканців Ямпільської громади. Окрім Владислава Шевцова та Євгена Малярова, своє життя за Україну віддали Віталій Бурим, Сергій Воротній та Сергій Литвяк.
