UAF Memory: як двоє ентузіастів створили перший в Україні меморіальний шрифт
- Memorial
- 2 трав. 2024 р.
- Читати 5 хв
6 грудня 2023 року, у День Збройних Сил України, солдат ЗСУ і дизайнер Тарас Іщик повідомив у соцмережах, що в Україні тепер є перший власний меморіальний шрифт – UAF Memory. Автори створили його для пам’ятників, надгробних каменів, пам'ятних таблиць і меморіалів. Тарас був ініціатором ідеї створення шрифту, а розробляв UAF Memory дизайнер Дмитро Растворцев.
Наша розмова з Тарасом і Дмитром – про те, чому вирішили створити такий шрифт, чим надихалися у процесі та де його використовують.
Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для hromadske. Щоб повідомити дані про втрати – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
«Діма, треба робити шрифт для військових поховань»


Дмитро Растворцев розробляв шрифти для десятків українських і міжнародних компаній. Серед іншого – для української «Дії», Національного художнього музею України, «Картинної галереї», логотипи для міст. Дмитро – лауреат численних конкурсів, серед яких TypeArt, Modern Cyrillic, Morisawa Type Design Competition.
Поховальними шрифтами Дмитро предметно не цікавився. Іноді, відвідуючи кладовища, фотографував написи на хрестах і старих могилах, як дослідник побутових шрифтів.
Фото з архіву Дмитра Растворцева
«Наприклад, є такі металеві пластини, на яких майстри крапочками вибивали ім'я і прізвище померлого та роки його життя. Для мене це джерело натхнення. Як народні пісні чи загалом народна творчість. Не те, щоб я спеціально ходив по кладовищах, але коли я бачу виразну роботу зі шрифтами – стараюсь сфотографувати», – каже Дмитро Растворцев.
Один із найвідоміших шрифтів Дмитра – UAF sans, офіційний шрифт Збройних Сил України. З нього, власне, і почалася історія меморіального шрифту для ЗСУ.

«Якось на мене вийшов Тарас Іщик і запропонував зробити шрифт для ЗСУ. Я погодився, подивилися референси, уточнили нюанси майбутньої шрифтової гарнітури і почали. Спочатку працювали з усвідомленням того, що цей шрифт – на віки. Він мав бути мужнім і легко впізнаваним. І мав асоціюватися саме із ЗСУ. Закінчили малювати його у серпні, пів року забрало затвердження, і в лютому уже мали офіційний шрифт ЗСУ.
Спершу в мене не було завдання робити ще й також меморіальний шрифт, але приблизно влітку 2023-го Тарас подзвонив: «Діма, треба робити шрифт для військових поховань, щоб все було круто, з відсилом до українських військових поховань і цвинтарів, обов'язково з українською тяглістю», – пригадує Дмитро Растворцев.

«Перші запити щодо шрифту для військових поховань нам почали надходити після презентації брендбуку, і я попросив Дмитра створити меморіальний шрифт – як продовження UAF sans: зі збереженням тих самих елементів літер, зі збереженням історичного підґрунтя військових поховань, нехай не на українській землі, а закордонних. Адже це потрібно вже і зараз. Люди ставлять тисячі меморіальних дошок, створюють військові цвинтарі, війна триває і буде тривати. Шрифт теж важливий: має значення не лише те, що написано, але і який вигляд має написане. Таким чином ми будуємо загальний образ військової естетики», – каже Тарас Іщик.
Основні мотиви – вічність і стриманість
Закордонні поховання українських воїнів, фото надані Дмитром Растворцевим.
Створюючи меморіальний шрифт, Тарас і Дмитро шукали натхнення у нечисленних, але дуже яскравих зразках українських військових поховань першої половини ХХ століття. В Україні таких збереглося надзвичайно мало – меморіал Українських січових стрільців на Янівському кладовищі у Львові, Цвинтар вояків дивізії зброї СС Галичина та 1-ї Української дивізії УНА «Галичина» (Львівщина). Решту українських військових поховань планомірно знищувала радянська влада – або зрівнюючи із землею, або ж просто замінюючи надгробки на загальні безликі пам'ятні знаки.
Та збереглися надгробки українських борців за свободу за кордоном, серед іншого –могили Симона Петлюри, Дмитра Донцова, тих, хто спочивають на військових кладовищах у США, Німеччині, Польщі. Вони теж стали основою для UAF Memory.

Тарас Іщик наголошує – шрифт UAF Memory має надзвичайно сильне історичне і теоретичне підґрунтя.«Це усереднений образ меморіального шрифту, яким писали на надгробках січових стрільців, дивізійників, упівців. Це класичний римський засічковий шрифт. Ми його розробляли, враховуючи те, що шрифт має вибиватися в камені. Усі британські, американські меморіали – там літери вибивають у камені. Як кажуть – це висічено у камені, це на віки. Нам важливо було це теж привнести у нашу культуру, в тому числі через шрифт», – каже Тарас Іщик.

Засічковий шрифт передбачає дрібні деталі на закінченнях літерних знаків – засічки чи то пак підсічки. Такий тип графіки має серйозний традиційний характер. Існує багато засічкових шрифтів, їх часто використовують у книгах, газетах.

«Шрифт, який ми зробили, схожий на шрифт епохи Римської імперії. Головний референс – шрифт колони імператора Траяна у Римі. Траян переміг даків, у пам'ять про цю подію поставили колону, на якій є табличка з текстом. Шрифту колони Траяна вже майже дві тисячі років. Це вічна актуальна класика. Такий шрифт я вважаю завжди доречним до теми поховань. Основні мотиви UAF Memory – вічність і стриманість», – каже Дмитро Растворцев.

Кадри з фільму “Людина з кіноапаратом”. Режисер Дзиґа Вертов, 1929.
У шрифті притягує погляд незвична літера «Н» – з діагональною перекладиною. Дмитро каже: це – історична українська особливість. «Ця літера була ще у греків (власне, більшість літер кирилиці запозичені з грецької писемності), її активно використовував у своїх роботах Георгій Нарбут – автор дизайну поштівок і перших українських паперових грошей. Наскільки пам'ятаю, він її знайшов ще у козацьких літописах, і активно всюди просував. Таку форму використовували в Україні у 1920-х роках. У документальному фільмі Дзиґи Вертова є кадр, де їде машина швидкої допомоги, і там слова «Nегайна медичNа допомога» написані саме через N. Вона дуже яскрава, притягує погляд, тому ми її і використали. А якщо точніше, то у шрифті передбачені дві форми H – нейтральна з горизонтальним штрихом та акцентована – з косим», – каже Дмитро.
Як і де використовують меморіальний шрифт?

Шрифт UAF Memory уже використовують як основу для меморіальних дошок у Дніпрі, Одесі та Києві, в планах – використання на надгробках на військових кладовищах у Львові та Ірпені.
У столиці шрифт просуває дизайнер Олександр Колодько. Він пропонує використовувати UAF Memory саме для військових поховань, а от для загиблих цивільних – шрифт, розроблений для навігації вулицями Києва – Proba Nav2. До меморіальних табличок військовим пропонують додавати комбатанський хрест або нагороди, для цивільних – малий державний герб.

Шрифт UAF memory – це безплатний шрифт, який його автори рекомендують до використання. Він не затверджений на законодавчому рівні, як офіційний шрифт ЗСУ UAF sans.
Шрифт може стати частиною єдиного підходу в меморіальному дизайні. Щоправда, нині єдиного підходу все ще не існує, і це проблема, зазначає Тарас Іщик. Автор брендбуку ЗСУ також наголошує – ніхто, крім держави, не може побудувати систему військової меморіалістики. Громадськість та родичі можуть долучатися до процесу, але останнє слово та й загалом ініціатива, на думку Тараса, має бути саме від держави.

«У держави я поки не спостерігаю зацікавлення вникнути в цю справу. Тому ми, фахівці, йдемо окремо, а держава – окремо. Проте ми завжди відкриті до співпраці. Це суспільно корисна річ, яка має бути. Нам треба зрозуміти, в який естетичний бік ми рухаємося», – вважає Тарас Іщик.
автор: Володимир Мисан-Мілясевич ***
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
все чудово... але його ніде не знайдеш завантажити і використовувати...