UAF Memory: як двоє ентузіастів створили перший в Україні меморіальний шрифт
- Memorial
- 2 трав. 2024 р.
- Читати 5 хв
6 грудня 2023 року, у День Збройних Сил України, солдат ЗСУ і дизайнер Тарас Іщик повідомив у соцмережах, що в Україні тепер є перший власний меморіальний шрифт – UAF Memory. Автори створили його для пам’ятників, надгробних каменів, пам'ятних таблиць і меморіалів. Тарас був ініціатором ідеї створення шрифту, а розробляв UAF Memory дизайнер Дмитро Растворцев.
Наша розмова з Тарасом і Дмитром – про те, чому вирішили створити такий шрифт, чим надихалися у процесі та де його використовують.
Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для hromadske. Щоб повідомити дані про втрати – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
«Діма, треба робити шрифт для військових поховань»
Дмитро Растворцев розробляв шрифти для десятків українських і міжнародних компаній. Серед іншого – для української «Дії», Національного художнього музею України, «Картинної галереї», логотипи для міст. Дмитро – лауреат численних конкурсів, серед яких TypeArt, Modern Cyrillic, Morisawa Type Design Competition.
Поховальними шрифтами Дмитро предметно не цікавився. Іноді, відвідуючи кладовища, фотографував написи на хрестах і старих могилах, як дослідник побутових шрифтів.
Фото з архіву Дмитра Растворцева
«Наприклад, є такі металеві пластини, на яких майстри крапочками вибивали ім'я і прізвище померлого та роки його життя. Для мене це джерело натхнення. Як народні пісні чи загалом народна творчість. Не те, щоб я спеціально ходив по кладовищах, але коли я бачу виразну роботу зі шрифтами – стараюсь сфотографувати», – каже Дмитро Растворцев.
Один із найвідоміших шрифтів Дмитра – UAF sans, офіційний шрифт Збройних Сил України. З нього, власне, і почалася історія меморіального шрифту для ЗСУ.
«Якось на мене вийшов Тарас Іщик і запропонував зробити шрифт для ЗСУ. Я погодився, подивилися референси, уточнили нюанси майбутньої шрифтової гарнітури і почали. Спочатку працювали з усвідомленням того, що цей шрифт – на віки. Він мав бути мужнім і легко впізнаваним. І мав асоціюватися саме із ЗСУ. Закінчили малювати його у серпні, пів року забрало затвердження, і в лютому уже мали офіційний шрифт ЗСУ.
Спершу в мене не було завдання робити ще й також меморіальний шрифт, але приблизно влітку 2023-го Тарас подзвонив: «Діма, треба робити шрифт для військових поховань, щоб все було круто, з відсилом до українських військових поховань і цвинтарів, обов'язково з українською тяглістю», – пригадує Дмитро Растворцев.
«Перші запити щодо шрифту для військових поховань нам почали надходити після презентації брендбуку, і я попросив Дмитра створити меморіальний шрифт – як продовження UAF sans: зі збереженням тих самих елементів літер, зі збереженням історичного підґрунтя військових поховань, нехай не на українській землі, а закордонних. Адже це потрібно вже і зараз. Люди ставлять тисячі меморіальних дошок, створюють військові цвинтарі, війна триває і буде тривати. Шрифт теж важливий: має значення не лише те, що написано, але і який вигляд має написане. Таким чином ми будуємо загальний образ військової естетики», – каже Тарас Іщик.
Основні мотиви – вічність і стриманість
Закордонні поховання українських воїнів, фото надані Дмитром Растворцевим.
Створюючи меморіальний шрифт, Тарас і Дмитро шукали натхнення у нечисленних, але дуже яскравих зразках українських військових поховань першої половини ХХ століття. В Україні таких збереглося надзвичайно мало – меморіал Українських січових стрільців на Янівському кладовищі у Львові, Цвинтар вояків дивізії зброї СС Галичина та 1-ї Української дивізії УНА «Галичина» (Львівщина). Решту українських військових поховань планомірно знищувала радянська влада – або зрівнюючи із землею, або ж просто замінюючи надгробки на загальні безликі пам'ятні знаки.
Та збереглися надгробки українських борців за свободу за кордоном, серед іншого –могили Симона Петлюри, Дмитра Донцова, тих, хто спочивають на військових кладовищах у США, Німеччині, Польщі. Вони теж стали основою для UAF Memory.
Тарас Іщик наголошує – шрифт UAF Memory має надзвичайно сильне історичне і теоретичне підґрунтя.«Це усереднений образ меморіального шрифту, яким писали на надгробках січових стрільців, дивізійників, упівців. Це класичний римський засічковий шрифт. Ми його розробляли, враховуючи те, що шрифт має вибиватися в камені. Усі британські, американські меморіали – там літери вибивають у камені. Як кажуть – це висічено у камені, це на віки. Нам важливо було це теж привнести у нашу культуру, в тому числі через шрифт», – каже Тарас Іщик.
Засічковий шрифт передбачає дрібні деталі на закінченнях літерних знаків – засічки чи то пак підсічки. Такий тип графіки має серйозний традиційний характер. Існує багато засічкових шрифтів, їх часто використовують у книгах, газетах.
«Шрифт, який ми зробили, схожий на шрифт епохи Римської імперії. Головний референс – шрифт колони імператора Траяна у Римі. Траян переміг даків, у пам'ять про цю подію поставили колону, на якій є табличка з текстом. Шрифту колони Траяна вже майже дві тисячі років. Це вічна актуальна класика. Такий шрифт я вважаю завжди доречним до теми поховань. Основні мотиви UAF Memory – вічність і стриманість», – каже Дмитро Растворцев.
Кадри з фільму “Людина з кіноапаратом”. Режисер Дзиґа Вертов, 1929.
У шрифті притягує погляд незвична літера «Н» – з діагональною перекладиною. Дмитро каже: це – історична українська особливість. «Ця літера була ще у греків (власне, більшість літер кирилиці запозичені з грецької писемності), її активно використовував у своїх роботах Георгій Нарбут – автор дизайну поштівок і перших українських паперових грошей. Наскільки пам'ятаю, він її знайшов ще у козацьких літописах, і активно всюди просував. Таку форму використовували в Україні у 1920-х роках. У документальному фільмі Дзиґи Вертова є кадр, де їде машина швидкої допомоги, і там слова «Nегайна медичNа допомога» написані саме через N. Вона дуже яскрава, притягує погляд, тому ми її і використали. А якщо точніше, то у шрифті передбачені дві форми H – нейтральна з горизонтальним штрихом та акцентована – з косим», – каже Дмитро.
Як і де використовують меморіальний шрифт?
Шрифт UAF Memory уже використовують як основу для меморіальних дошок у Дніпрі, Одесі та Києві, в планах – використання на надгробках на військових кладовищах у Львові та Ірпені.
У столиці шрифт просуває дизайнер Олександр Колодько. Він пропонує використовувати UAF Memory саме для військових поховань, а от для загиблих цивільних – шрифт, розроблений для навігації вулицями Києва – Proba Nav2. До меморіальних табличок військовим пропонують додавати комбатанський хрест або нагороди, для цивільних – малий державний герб.
Шрифт UAF memory – це безплатний шрифт, який його автори рекомендують до використання. Він не затверджений на законодавчому рівні, як офіційний шрифт ЗСУ UAF sans.
Шрифт може стати частиною єдиного підходу в меморіальному дизайні. Щоправда, нині єдиного підходу все ще не існує, і це проблема, зазначає Тарас Іщик. Автор брендбуку ЗСУ також наголошує – ніхто, крім держави, не може побудувати систему військової меморіалістики. Громадськість та родичі можуть долучатися до процесу, але останнє слово та й загалом ініціатива, на думку Тараса, має бути саме від держави.
«У держави я поки не спостерігаю зацікавлення вникнути в цю справу. Тому ми, фахівці, йдемо окремо, а держава – окремо. Проте ми завжди відкриті до співпраці. Це суспільно корисна річ, яка має бути. Нам треба зрозуміти, в який естетичний бік ми рухаємося», – вважає Тарас Іщик.
автор: Володимир Мисан-Мілясевич ***
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.