top of page

«Спи спокійно, наша блакитноока дівчинко»: історії дітей, яких Росія вбила в Умані

28 квітня Росія завдала ракетного удару по будинку в Умані. Унаслідок влучання ракети у багатоповерхівку загинули шестеро дітей. Платформа пам’яті Меморіал разом з УП.Життя розповідають їхні історії. Загалом жертвами цього теракту Росії стали 23 людини.

Кирило Писарєв, 17 років

17-річний Кирило Писарєв та його 11-річна сестра Софія Шульга загинули 28 квітня 2023 року – посеред ночі російська ракета вдарила по будинку в Умані, де жила сім’я.

Батьки та ще один син були в іншій кімнаті – і вижили.

Сім‘я Кирила та Софії – переселенці з Луганщини. У 2014 році вони втекли на Черкащину від російської агресії у їхній рідній області.

В Умані Кирило вчився у ліцеї №1, був одинадцятикласником, а Софія – у 6 класі гімназії №5.

«Кирило – світлий, добрий, щирий хлопчик, у якого були мрії, плани вступу до закладу вищої освіти, але... Разом із ним загинула й менша сестричка Софійка. Неможливо передати словами біль та відчай, які охоплюють душу. Щирі співчуття родині. Вічна і світла пам'ять загиблим. Ви в нашій пам'яті назавжди», – розповідає вчителька хлопчика Таміла Скарбовська.

Софія Шульга 11 років

Шестикласницю Софію також згадує її вчителька Валерія Макуха:

«Загинула моя учениця, творча та щира дівчинка – Софія Шульга. Неможливо підібрати слова підтримки батькам, які втратили найрідніших. Софія назавжди у нашій пам'яті та серцях. Спи спокійно, наша блакитноока дівчинко».

30 квітня з братиком та сестричкою прощалися в храмі Пресвятої Богородиці Скоропослушниці. До церкви прийшло чимало містян, однокласників.

У Кирила та Софії залишилися батьки та молодший братик.

Іван Одайський, 1,5 року

Від російської ракети в Умані загинув півторарічний Іван Одайський разом зі своєю 28-річною мамою.

Батька хлопчика, Романа, на момент удару не було вдома – він їздив у Миколаїв у справах. Повернувшись, чоловік впізнав загиблих рідних по залишках одягу.

Маленький Іванко народився в Умані. Зростав чудовим хлопчиком, іноді любив побешкетувати. Батьки планували віддати сина в дитсадок.

«Він жив із мамою й татом, але був дуже маминим хлопчиком. Не хотів залишатися без неї зовсім. Любив солодощі, бавився машинками», – розповіла подруга сімʼї Софія Бочарова.

Івана та його маму поховали в її рідному селі Городецьке Паланської громади Черкаської області.

У хлопчика залишилися тато, бабуся, тітка і дядько.

Олексій Лисак, 15 років

28 квітня від удару по багатоповерхівці загинув 15-річний Олексій Лисак з молодшою сестричкою Аліною, мамою Іриною, а також бабусею Любою і тіткою Наталею. Вони мешкали на дев’ятому поверсі будинку.

Олексій народився та жив в Умані, навчався в місцевій гімназії №5. 19 травня йому мало б виповнитися 16 років.

«28 квітня сталась страшна трагедія. Внаслідок влучання російської ракети в житловий будинок постраждало багато людей, серед яких – мій випускник зі своєю родиною – Олексій Лисак. Він був світлою, доброю та чуйною людиною, як і його близькі. Вічна пам'ять загиблим, вони назавжди залишаться в наших серцях», – сказала вчителька хлопчика Ярина Лампіка.

Аліна Барченко, 10 років

10-річна Аліна була ученицею 4 класу місцевої гімназії. Її запам'ятали доброю та чуйною дівчинкою.

«Алінка була тихою та спокійною. Щира, завжди готова прийти на допомогу друзям. Дуже любила свою сім'ю. Неможливо підібрати слів. Того трагічного ранку загинула вся родина Алінки. Наше сонечко назавжди залишиться у нашій пам'яті та серцях. Вічна пам'ять!», – сказала вчителька загиблої Валентина Осіпчук.

Аліна любила малювати, гуляти у дворі та кататись на гойдалці, слухаючи музику.

«Вона знала нас всіх по іменах, була дуже позитивною, – розповіла сусідка родини Аріна Мазур. – Біда. Біль. Не вірю. Така дитина! Мабуть, кожного разу, йдучи повз цю гойдалку, буду бачити її… Світла пам’ять, тобі дитинко».

У підлітків залишилися сестра Каріна та дядько Андрій. В Аліни Барченко – батько Віталій.

Уляна Тройчук, 8 років

Російська ракета в Умані забрала життя 8-річної Уляни Тройчук. Разом з нею загинули тато Роман, мачуха Антоніна і бабуся Валентина.

Улянка жила не з татом, а з мамою Інною Кузьменко. Однак дівчинка часто гостювала у будинку, в який вдарила російська ракета, ходила до школи неподалік.

Перед трагедією дівчинка залишилась у будинку з татом: вони планували провести разом час, хотіли поїхати в село, але не встигли.

Близькі пригадують Улянку веселою та розумною дівчинкою.

«Маленька красуня, розумничка, чуйна та весела дівчинка Улянка, якій було лише 8 років. Мама, тітка та бабуся працюють медичними працівниками, допомагають та рятують життя», – розповіла подруга родини Світлана Франко.

Уляну поховали в селі Аполянка, де живуть її бабуся та дідусь. У дівчинки залишилися мама, бабуся, дідусь і тітка.


Авторка: Олена Борсукова

bottom of page