Сергіївка: обличчя 16 українців, які загинули від ракетного обстрілу курортного містечка на Одещині

В ніч на 1 липня ворог вдарив крилатими ракетами по прибережному містечку Сергіївка Одеської області. Росіяни влучили у багатоповерховий будинок та місцеві бази відпочинку. Обстріл стався вночі, більшість мешканців мирно спали вдома. 39 осіб потрапили до лікарні з травмами, серед них — шестеро дітей. 21 людина загинула.


Текст підготовлено командою платформи пам'яті Меморіал спеціально для для Reporters. Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.


«Ми навіть не думали, що він удома. А потім знайшли його тіло»

35-річний Михайло Чолак загинув разом із батьками у їхній квартирі, де подружжя мешкало понад 40 років. Їхні діти — молодший син Михайло та старша донька Ольга — давно жили окремо від батьків, тому сусіди були здивовані, коли, крім Володимира і Тетяни Чолак, рятувальники виявили під завалами й Михайлове тіло.


«Ми навіть не думали, що він удома. А потім знайшли його — там, де був балкон», — розповіла знайома родини Галина Архипенко.


Квартира родини Чолак була розташована на другому поверсі першого під’їзду. Просто під нею з торця прибудували магазин, куди й поцілила російська ракета. Родина загинула миттєво.


Загиблий Михайло Чолак працював у конструкторському бюро. Власної сім’ї чоловік не мав.


«Працювала шеф-кухарем у дитячому санаторії “Сергіївка”»

63-річна Тетяна Чолак працювала шеф-кухарем у дитячому санаторії «Сергіївка». Разом із колегами жінка брала участь у різних ярмарках, де пригощала відвідувачів власною випічкою — короваями, плетінками, булочками.


«Жінку шукали довго, вона під завалами була», — повідомила Галина Архипенко.

Попри небезпеку, Тетяна Чолак та її чоловік Володимир за жодних обставин не хотіли залишати рідний дім.


«Ми виїхали за кордон. Натомість батьки вважали, що у Сергіївці нічого статися не може, адже поряд немає жодного військового об’єкта. Спочатку батьки разом із іншими мешканцями будинку спускалися в укриття щоразу, як чули сирени. Але згодом розслабилися», — розповіла Ольга, старша дочка подружжя.


«Ударною хвилею чоловіка винесло з квартири»

Тіло 68-річного Володимира Чолака ударною хвилею винесло з квартири. Чоловік 22 роки пропрацював учителем фізичної культури у Сергіївському ліцеї. За словами директорки закладу, понад усе Володимир любив свою роботу і намагався щосили допомагати тим, хто постраждав від війни.


«Він також вів гурток козачої слави, готував дітей до конкурсів, влаштовував різноманітні заходи для дітей переселенців», — розповіла знайома родини Чолак Галина Архипенко.


«Стіна будинку завалилася і вбила їх обох»



У дев’ятиповерхівці, куди влучила ворожа ракета, мешкали також 48-річний Сергій Ромащук і його дружина Галина. Подружжя вижило під час самого удару, бо завчасно залишило будівлю. Втім, коли повернулися, щоб забрати деякі речі, стіна будинку завалилася і вбила їх обох.


«З кимось із загиблих ми вигулювали собак на подвір’ї, з іншими займалися йогою, — розповіла одна з сусідок Ромащуків. — Дуже важко про щось казати, прощання з ними надто складне. Донька загиблих теж ходила з нами на йогу. Сьогодні вона залишилася без батьків. Як тепер їй жити? Чому Росія хоче нас окупувати, вбивати? Чому?»


Сергій працював будівельником, Галина — секретаркою. За словами сусідки Олени Гетьманець, обоє були порядними і релігійними людьми.


«Вони усе життя разом жили, працювали на благо людей. Ось так, напевно, забирають найкращих. Будемо сподіватися, що їм там буде легше».


«Дитяча спортивна база, кілька тренерів, близько 30 дітей»

Під час ракетного удару загинув тренер і президент дитячого футбольного клубу «Атлетик» 42-річний Олександр Шишков. Його дядько, Назар Шишков, підтвердив загибель чоловіка і розповів, що на момент обстрілу Олександр перебував на території бази разом із іншими тренерами.


«Дитяча спортивна база, кілька тренерів, серед них мій племінник, близько 30 дітей», — повідомив дядько загиблого.


Олександр Шишков — випускник кафедри політології Одеського університету ім. Мечникова. У 2010 році за кошти від продажу власної однокімнатної квартири в Одесі він закупив штучний газон для футбольного поля свого клубу.


«Ще вчора, — кажуть його друзі, — Олександр тренував дітей, готував їх до змагань. А сьогодні його немає».


«Вирощував пшеницю, кукурудзу. Любив землю»


47-річний фермер Олександр Срібний загинув у дев’ятиповерхівці, куди влучила російська ракета.


«Вирощував пшеницю, кукурудзу. Любив землю. Був доброзичливою, щирою, працьовитою, поважною людиною. Завжди допомагав у будь-якій ситуації», — розповіла знайома його родини Галина Архипенко.


Загиблий чоловік виховував двох синів. У нього також залишилася дружина, яка працює заступником директора місцевої школи.


Рідні Олександра Срібного вижили.


«Працювала у Слов’янському міськрайонному суді суддею-спікеркою»


Під час ракетного удару Ольга Ілляшевич була вдома. Разом із нею у квартирі перебувала її матір, Марія Ілляшевич. Обидві жінки загинули.


Свою суддівську кар’єру Ольга Ілляшевич розпочала у 2012 році. Останніми роками працювала у Слов’янському міськрайонному суді суддею-спікеркою.


«Колектив Слов’янського міськрайонного суду Донецької області глибоко сумує з приводу передчасної смерті судді Ілляшевич Ольги Віталіївни. Високий професіоналізм, порядність та щирість Ольги Віталіївни назавжди збережуться в пам’яті всіх, хто її знав», — заявили колеги загиблої.


У жінки залишився син Андрій.


«Досконало володіла англійською мовою, давала приватні уроки»

Надія Рудницька закінчила Білгород-Дністровське педагогічне училище, деякий час працювала там лаборантом. Досконало володіла англійською мовою, давала приватні уроки.


На момент ракетного удару Надія разом із сином Дмитром і чоловіком Андрієм перебувала на базі відпочинку «Годжі» у Сергіївці, де подружжя працювало адміністраторами.


«Пішла з життя жінка, яка виховала не одне покоління учнів. Надія Іванівна Рудницька була чудовою, життєрадісною, чуйною та доброю людиною. Вона вчила дітей любити іноземні мови. Всі учні дуже вдячні їй за професіоналізм і доброту», — повідомили у Білгород-Дністровській районній раді.


«До своїх 12 років Дмитро Рудницький не дожив менше ніж два місяці»

1 липня учень 7-го класу Академічного ліцею у Білгороді-Дністровському Дмитро Рудницький перебував із батьками на базі відпочинку «Годжі» у Сергіївці. До своїх 12 років хлопець не дожив менше ніж два місяці.


«Неможливо усвідомити, що ми більше не побачимо за партою талановитого та харизматичного Дмитра, щедро обдарованого природою, не почуємо його веселого сміху та дотепних жартів. Він міг би принести велику користь своєму народу у майбутньому», — повідомила співробітниця ліцею, де вчився Дмитро.


За її словами, після завершення війни хлопець понад усе мріяв зійти на Говерлу.

Батько Дмитра Рудницького, Андрій, в одну мить втратив і сина, і дружину Надію.


«Займався розвитком інфраструктури»

Внаслідок ракетного обстрілу містечка загинув також 42-річний член виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради на Київщині Роман Миколайчук. Він був юристом, займався розвитком інфраструктури. Як саме Роман опинився в цей час у Сергіївці, колеги не знають.


У 2020 році, ставши другим номером у виборчому бюлетені, Миколайчук пояснював: «Коцюбинське — це передусім люди. І вони повинні мати можливість безперешкодно пересуватися селищем. Йдеться і про людину поважного віку, і про маму з дитячим візочком, і про дитину на самокаті чи велосипеді».


Чоловік планував розширити дорогу, що поєднує Коцюбинське зі столичним проспектом Палладіна, облаштувати там велосипедну доріжку, а також реконструювати спортклуби у селищі.


У керівництві Коцюбинської громади зазначили, що у загиблого залишилося троє дітей. Обставин його смерті родина не коментує.


«В ніч, коли стався вибух, вона спала в одній із кімнат»

Гуля Мінгазова працювала прибиральницею на базі відпочинку у Сергіївці. В ніч, коли стався вибух, вона спала в одній із кімнат. У вкрай важкому стані її доправили в Білгород-Дністровську районну лікарню.


Сім днів лікарі відчайдушно боролися за життя жінки, вона перебувала в реанімації на апараті життєзабезпечення. Втім медикам так і не вдалося стабілізувати її стан.

Гуля Мінгазова була сестрою тренера з Арцизька Раніля Мінгазова. Колеги брата висловили співчуття родині.


«Після тривалої коми пішла в інший світ прекрасна дочка, сестра, подруга — Мінгазова Гуля, яка постраждала внаслідок недавнього обстрілу ракетами РФ мирного селища Сергіївка Одеської області. На жаль, небеса забирають найкращих», — розповів знайомий родини Ігор Ладо.


«Працював кухарем на базі відпочинку»

34-річний Сергій Гончаров працював кухарем на базі відпочинку у Сергіївці.

Попрощалися з Сергієм 3 липня у селі Петрівка Старокозацької ОТГ, де він мешкав разом із родиною.


«Світлий спомин про молодого, гарного чоловіка залишиться в наших серцях. Вороги заплатять за все, для вбивць є пекло», — розповіла про Сергія староста села Петрівка Світлана Бауер.


У загиблого залишилися дружина та батьки.


«У неї залишилося двоє синів»

Від ракетного удару по сергіївській багатоповерхівці загинула 39-річна Наталія Янковська. Під час вибуху Наталія та двоє її дітей спали в одній кімнаті. Жінка загинула миттєво. Сини вижили, проте опинилися у лікарні. Разом із жінкою від серйозних травм загинув її партнер Максим Недомов.


«Їхня квартира розташована на третьому поверсі, внизу — будівельний магазин. Я живу у сусідньому під’їзді. Коли прилетіла ракета, все довкола полетіло, вирвало вікна. Я не можу ходити, пересуваюся за допомогою милиць. Я навіть спуститись не могла, мене витягли вже на другий день. Кинулася їм дзвонити, але телефони не відповідали. Мій син, батько Наталиних синів, щойно дізнався про обстріл, пішки прийшов із села неподалік Сергіївки», — розповіла бабуся хлопчиків.


Загиблій Наталії Янковській було 39 років. Вона працювала педагогом у дитячій кімнаті санаторію «Сергіївка».


У неї залишилося двоє синів: 14-річний Володя та 8-річний Яків.


«Загинув чоловік, який допомагав коханій жінці»

Максим Недомов загинув разом зі своєю коханою Наталією Янковською. За словами сусідки Галини, Максим дуже піклувався про Наталію та її синів.


«Це, напевно, був найскладніший похорон, тому що загинув чоловік, який допомагав своїй коханій та її дітям. Просто свята людина, в мене мурахи по шкірі», — сказала вона.