Поет, викладач. Людина, сталева у своїх помислах і своєму тілі. Доцент Національного лісотехнічного університету України. Ведучий. Засновник бренду одягу «Ґwear» та літературно-просвітницького проєкту «Дух нації». Волонтер.
Юрій Руф (справжнє прізвище – Дадак) не мав військового досвіду. Але відразу після повномасштабного вторгнення вступив до лав 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Воював у Попасній на Луганщині. І був там до останнього подиху.
Фільм створено платформою пам'яті Меморіал. Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
Юрій Руф – це лицар українського духу, відданий служінню українській справі. Для багатьох Руф – поет. Але сам Юрій ніколи себе ним не вважав.
«Завжди говорив, наголошував на тому, що він пише римовану пропаганду», – згадує дружина Ірина.
На початках свого літературного шляху Руф працював в Національному лісотехнічному університеті України. Спочатку був викладачем, потім завідував лабораторією, а згодом став заступником декана. Обіймав посаду доцента кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев'яних будівельних виробів. З просвітницькою місією він їздив по всій Україні. Збереглося багато записів лекцій, які він читав.
«Він був завжди дуже життєрадісний. На початках у нього дуже швидко мінявся настрій. Він такий був… ну людина творча, він був холериком. Пам’ятаю, до нього приходив, він завжди там, оце його «привіт куме», ця посмішка і завжди кава», – ділиться спогадами друг Ярослав.
За понад 10 років Юрій видав 10 збірок, в кожній з яких можна прослідкувати певний етап його життя. Його вірші цілять у саме серце, змінюють людей, підіймають дух. Його промови звучать як маніфест – після них зростають свідомі покоління. Його Україна – українська, і він прагнув донести це до людей.
«Юра дуже багато всього встигав. Вночі, коли я прокидалася, його не було поруч, зразу дивишся, темно, ніч на вулиці, де Юра? Дивишся – ага, в кабінеті світло світиться, значить, він щось робить, щось придумує. Щось вигадував постійно», – пригадує Ірина.
З часом у Юрія з’явилося хобі, яке переросло в створення бренду патріотичного одягу «Ґwear». Принциповим для Юрія було забрендувати букву «ґ» – ту, що питомо вирізняє українську мову з-поміж інших. Так народилася комбінація кириличної літери «ґ» та латинського слова «wear» (з англ. – одяг).
«Він все на собі випробовував. Якщо це одяг – то він футболку поносив, 30 разів поправ, висушив. Все через себе пропускав. Дуже багато встиг. Мабуть, тому так і поспішав. У передчутті якомусь» , – згадує Ірина.
Військового досвіду в Юрія не було. Ще в 2015-му він хотів іти воювати, але тоді Ірина була вагітна меншою донькою, і це його стримало. Та під час повномасштабного вторгнення Руф не зміг сидіти, склавши руки. 24 лютого 2022-го вступив до лав 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Потрапив на Луганщину. І був там до останнього подиху.
«Він отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня. Командир сказав, що він би отримав цю медаль навіть не посмертно, а й так би йому дали. Тому що він був дуже ініціативний, хотів всього навчитися, хотів все попробувати, завжди був перший», – ділиться друг Ярослав.
Юрій Руф загинув 1 квітня 2022 року на Луганщині. Його поховали у Львові на Личаківському кладовищі. У захисника залишилися дружина та дві доньки.
Після загибелі Юрія кілька українських гуртів присвятили йому свої композиції. У Хмельницькому, Львові та Кременчуку перейменували вулиці на честь воїна. У Коломиї його іменем назвали міське озеро. Бренд одягу «Ґwear» продовжує розвивати дружина Юрія Руфа.
Авторка: Олена Жилун