«Щасливі разом» та китайський чай: історія підприємця Олега Воробйова, що загинув на війні

У 90-х Олег Воробйов разом із дружиною закінчили фізичний факультет у Львові. Тоді Ольга не змогла знайти роботу за спеціальністю і стала бухгалтеркою. Олег вступив до аспірантури, захистився і продовжував працювати в інституті на неповну ставку.

Родині науковця бракувало грошей. Але на захоплення Олега китайським чаєм вони завжди знаходилися.


Текст підготовлено командою платформи пам'яті Меморіал спеціально для «Ліга.Бізнес». Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.


«Якось я запропонувала знайти в Україні однодумців і замовляти чаї разом. Це дозволило б менше платити за доставлення», — згадує жінка.


Ідея спрацювала. Таких людей знайшли в Києві, Дніпрі та інших містах. Згодом Олег зрозумів: якщо в Україні є попит, то чому б не створити пропозицію? Так у 2007 році подружжя вирішило відкрити онлайн-крамничку.


«Тоді в Україні продавали китайський чай завдяки легендам навколо нього. Олег же розглядав чай, як вино, і хотів показати його як окрему гастрономічну цінність».

Вивчив китайську мову і сам створив сайт

Першим капіталом у бізнесі стала 1000 доларів.


«Чаї були дорогі, тому ми не могли замовляти їх мішками. Упаковка чаю пуер вагою 357 г коштувала тоді від 50 до 400 доларів, залежно від плантації та віку чаю», — згадує жінка.

Товар замовляли напряму у китайських фермерів, з якими спілкувався Олег. До того часу він самотужки вивчив китайську мову. Потім сам створив сайт, у 2008 році онлайн-магазин запрацював. Першими клієнтами стали ті самі однодумці Олега.


Коли замовлень стало більше, Ольга залишила роботу бухгалтеркою. Згодом бізнес почав приносити прибутки, і вже за рік подружжю вдалось погасити 10 000 доларів кредиту на квартиру.

Вирішили створити проєкт для пар

У січні 2015 року Олега призвали. Спочатку він потрапив у Сотенне Луганської області (раніше Червоний Жовтень. — Прим. ред.), потім під Сєвєродонецьк. Тоді це була друга лінія, тому чоловік мав можливість досить часто телефонувати дружині:


«Для більшості побратимів дзвінки додому замість джерела натхнення ставали стресом. Це вразило Олега, тому що наші стосунки були повністю протилежними».


У подружжя виникла ідея створити проєкт «Щасливі разом». Це допомога для людей, які хочуть покращити стосунки в парі. Домовились, що приділятимуть увагу і військовим, у яких були проблеми в шлюбі.


У той час Ольга пішла вчитися на психотерапевтку, згодом вступила до університету Франка на психолога. Паралельно виховувала двох дітей і продовжувала займатися чайним бізнесом.


«Я не знала китайської, тому не могла замовляти новий товар. Поступово запаси зменшувалися», — розповідає жінка.


Олег повернувся додому за дев'ять місяців, у вересні 2015 року. І несподівано вирішив закрити чайний бізнес, щоб зосередитися на новому проєкті. Онлайн-крамницю разом з товаром, базою клієнтів і постачальників продали.

Зневіра

Повернувшись додому, Олегу здавалося, що все можливо. Але згодом стала наздоганяти психологічна травма після АТО.

«Він був великим патріотом, але далеким від військової справи. Війна стала для Олега стресом», — розповідає жінка.


Щоб запустити проєкт, подружжя почало інтенсивно вивчати психологію. Згодом в межах «Щасливих разом» почали знімати відео про стосунки для YouTube, розробляли тренінги.


Перший майстер-клас подружжя провело влітку 2016 року. Згодом Олега й Ольгу як тренерів почали запрошувати компанії, благодійники та організації, що опікувались учасниками АТО. З бійцями пара працювала безплатно. З благодійних організацій брали стільки, скільки готові були заплатити. Майстер-клас для компаній коштував 1500 грн, тренінг для приватних клієнтів — 300 грн.


«Щасливі разом» приносили гроші, але не так багато, як того хотілось би. У 2018 році робота з бійцями втратила зміст: більшість з них адаптувалися або повернулись служити.

«У нас був задум створити річний курс для пар, який би охоплював усі сфери подружнього життя. Однак нам не вдалось його втілити, бо на той час ми вже вичерпалися фінансово», — каже Ольга.


Оскільки реалізувати проєкт так, як хотілось, не вийшло, в Олега почалася депресія. Він зневірився. Подружжя призупинило проєкт. Ольга працювала психотерапевткою, Олег влаштувався керівником проєкту в компанію, що займалась продажами на Amazon.

Загибель

Літом 2021 року Олег пішов навчатись в бізнес-школу Українського католицького університету. Це дозволило глибше зрозуміти бізнес-процеси й проаналізувати минулі помилки. У 2022 році подружжя планувало створити декілька нових курсів з покращення стосунків. Але о дев'ятій ранку 24 лютого Олегу зателефонували з військкомату. Того ж дня він поїхав на війну.

Чоловік одразу потрапив на Донбас, в село Оріхове, неподалік Попасної. Він був у медичному підрозділі, охороняв лікарів і поранених.


30 травня ракета влучила в їдальню. Там саме перебував Олег і поранені хлопці, яких привезли з передової. Всі вони загинули. Тіло Олега змогли поховати лише за місяць, чекали на експертизу ДНК.


«Олег відчував, що загине. За день до того говорив, що не хоче помирати. Але не тому, що боявся смерті, а тому, що не хотів втрачати нас, сім’ю».

Друге життя проєкту

Зараз Ольга з дітьми в США. За два місяці після загибелі Олега жінка знову почала консультації як психотерапевтка. Що робити зі "Щасливими разом", поки не знає. Адже ідея проєкту полягала у тому, щоб проводити тренінги в парі й показувати обидва погляди.


«Він хотів, щоб всі відчували у своїх сім’ях те, що відчували ми. Тому колись я зроблю цей проєкт у пам’ять про Олега», — каже жінка.


Авторка: Дарія Козикіна