17 та 18 серпня Харків знову обстріляли росіяни. У середу ракетний удар припав по гуртожитку на Салтівці. 13 людей загинули під завалами, ще 22 із пораненнями в лікарнях. У російських пабліках триповерхівку охрестили «військовим об'єктом». Насправді ж тут жило понад два десятки родин, які вечеряли, грали з дітьми, збиралися спати. Саме на них скерували ракету Іскандер, яка залишила від усієї триповерхівки тільки один фрагмент стіни. Журналістка Ганна Черненко побувала на місці трагедії, поспілкувалася з очевидцями та рідними загиблих.
Текст підготований платформою пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових, спеціально для «НВ» Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
«Багато людей там загинуло»
Владислав стоїть навколішках біля свого будинку. У купі цегли, дошок і запилених домашніх речей важко пізнати ще вчора цілий триповерховий гуртожиток. Чоловік зривається на плач. Каже, тіло його мами знайшли одним із перших.
Фото Анни Черненко.
«Моя мама Ганна Медвєдєва. Їй було 74. Її другою дістали. Її сусідка впізнала. Вона в нас рано лягала спати, і все… Я приїхав сюди рано-вранці і досі тут ходжу. Я їздив до моргу, сказали збирати документи. А мене просто вдома не було, їздив у справах», — говорить він.
Ганну впізнала сусідка і подруга — Людмила. У жінки подряпані руки і ноги. Вона навіть не пам’ятає, де отримала травми, ніяк на них не зважає.
«Багато людей там загинуло. Там моя подружка загинула з усією своєю родиною, з мамою, з чоловіком, із сестрою, з племінником. Там нікого не лишилося. На моїх очах два трупи винесли, і я їх упізнала, одразу сказала — хто це», — каже жінка.
Людмила кілька годин розгублено сидить на лаві неподалік розбитого будинку. Щойно їй подзвонили: у лікарні померла її кума Ліда.
Фото Ганни Черненко.
На плач жінки сходяться сусіди. Попри шок, хтось уже виносить із квартир бите майно, дехто спаковує вціліле, кілька людей поспішають дати жінці водою. Сусідній дім на противагу гуртожитку встояв — він розташований стіна до стіни до розбитого ракетою. Найближчі під'їзди в ньому ніби перемелені зсередини.
Фото Ганни Черненко.
В одній із квартир на третьому поверсі уся ванна кімната залита кров’ю. Тут намагалися врятувати когось із поранених. Кого саме — вагаються відповісти навіть місцеві. У лікарню після удару звідси забрали два десятки людей. Хто в якому стані, поки сусіди точно не знають.
Фото Ганни Черненко.
«Ми живі поки що. Живі, але покалічені…»
Через 18 годин пошуків рятувальники знайшли під завалами ще кілька тіл. Кількість жертв із восьми зросла до тринадцяти. Ті, хто не ночував тут 17 серпня чи дивом вижив під час ракетного удару, крізь сльози розповідають, що у їхньому будинку жило близько двадцяти сімей — молоді пари, пенсіонери, родини з дітьми, кілька людей із вадами слуху.
«П’ятеро сусідів нас було. Вважайте, нічого не лишилося від під'їзду. Декілька людей у лікарні: в однієї сусідки нога зламана. Її мама теж лежить у лікарні. А ми живі поки що. Живі, але покалічені…» — каже Тамара. Вона говорить тихо, діє заспокійливе. Руки жінки сильно порізало склом.
«На другому поверсі жили три сім'ї глухонімих, відповідно ті не могли почути нічого, ані сирени, ані коли їх гукали рятувальники. Вони на другому поверсі під квартирою моєї мами жили», — згадує сусідів Владислав.
Фото Анни Черненко.
д'їзд Ігоря трохи далі від епіцентру вибуху. Каже, удар і вибухова хвиля трапилися миттєво, якби не шафа, був би як мінімум у лікарні. Вибіг допомагати сусідам, щойно підняв із себе меблі. Але вже допомогти мало чим міг.
«Я ледь вибрався з-під усього. Побіг дивитися, чи живі теща з бабусею, вони в іншій кімнаті були. Стіни попадали, перегородження. У гуртожитку, куди вдарило, жили звичайні люди, харків'яни. Одні на ринку працювали, інший таксист. Я всіх їх знав, вітався. Кричали, просили про допомогу. А там так страшно було», — згадує чоловік.
Фото Анни Черненко.
За гуркотом техніки рятувальників майже нечутно, як у дворі кричить жінка. Вона плаче, час від часу підходить ближче до завалів, щоб знову кликати сестру Світлану.
За сім годин після ракетного удару по Салтівці російські окупанти розбили ще один гуртожиток у Харкові. У Слобідському районі під завалами загинули чотири людини, серед них підліток, 22 людини дістали поранення. У Харкові оголосили 19 серпня днем скорботи.
Авторка: Анна Черненко
Comments