Ексмодель, підприємець, 20-річний юнак. Іноземні легіонери, що загинули на Харківщині

Біль від втрати, як і прагнення волі, не мають кордонів. Так в Інтернаціональному легіоні ЗСУ говорять про готовність іноземців боротися і помирати за нас. Днями Україну та понад пів сотні країн, бійці з яких стали в лави ЗСУ, облетіла трагічна новина: у Харківській області загинули троє легіонерів.


Текст підготовлено командою платформи пам'яті Меморіал спеціально для Новинарня. Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.

Бразильці Таліта ду Валле та Дуглас Буріго і француз Адрієн Дюге-Лейюдек віддали свої життя, захищаючи українців на Харківщині. Легіонери з Бразилії загинули в один день 30 червня. Французький доброволець – 25 червня.

Таліта і Дуглас. Фото з ФБ Інтернаціональний легіон


Адрієн. Фото з ФБ Інтернаціональний легіон


Про обставини смертей в Інтернаціональному легіоні, в якому служили загиблі, говорять без подробиць, пояснюючи це міркуваннями безпеки: «Усі вони померли від артилерійського вогню. Усі троє загинули на Харківщині».


Єдине, що офіційно розповідають: Дуглас Буріго загинув, коли намагався врятувати іншого легіонера.


У бразильських ЗМІ пишуть, що Дуглас намагався врятувати саме співвітчизницю Таліту. Жінка, начебто, померла від задухи через пожежу в укритті. А її колега отримав травми несумісні з життям.


Француз Адрієн помер через важкі поранення після ворожого обстрілу.

Таліта ду Валле. Колишня модель і борчиня за прав

Таліта ду Валле (Thalita do Valle): «Мені сказали: ти не поїдеш до України допомагати беззахисним… Хто сказав – ні? Я тут уже майже місяць!».

Ці слова Таліта написала під своїм останнім постом у Тік Ток.


У цьому пості – фото й відео, на яких бразилійка в піксельному однострої, колишня модель і борчиня за права стоїть пліч-о-пліч з українськими військовими.

У соцмережах вона яскрава, усміхнена й відкрита. Такою, кажуть, нові знайомі, була і в реальному житті.


«Із Талітою ми спілкувалися, – згадує директорка зі зв’язків Інтернаціонального легіону з позивним «Cойка-пересмішниця». – У Легіоні не так багато жінок, і ми почали ділитися особистими історіями, підписалися одна на одну в соцмережах, говорили про те, як бути дівчиною-легіонером. Її втрата важка для мене особисто. Таліта була дуже гарною і вихованою людиною, вона була дуже світлою, дуже відкритою з першого дня нашого знайомства».


Легіонерці було 39 років. Таліта ду Валле воювала за добро буквально на всіх фронтах, на яких могла: захищала тварин, їздила з гуманітарними місіями, вивчала право, навчилася стріляти із гвинтівки.


У 2019-му Таліта брала участь у місії проти Ісламської держави в Іраку та Сирії на боці курдських загонів. До України приїхала як медик, хоча в багатьох ЗМІ роблять акцент на тому, що вона була снайперкою.


У родині Таліти пояснюють: уміння стріляти – це необхідність, а не фах.

«Моя сестра завжди була миролюбною. Зброя – це частина контексту, війни, але вона рятувала життя, вона рятувала тварин. Вона ніколи не закликала молодь до зброї. Вона була мирною людиною», – каже про Таліту брат Тео Вієра.

Таліта ду Валле. Фото:


У коментарі бразильським ЗМІ брат згадує, як Таліта приносила додому кожну знайдену на вулиці тварину. А ще ніколи не попереджала рідних про свої нові й часто небезпечні місії, щоб зберегти їхній спокій.


В Україні Таліта пробула менше місяця. Зі своєю родиною востаннє розмовляла, коли тільки приїхала до Харкова.


Дуглас Буріго. Любив родео і шашлики, загинув за Україну

Попри все, кинувся на порятунок співвітчизниці. Так у Легіоні згадують останній вчинок Дугласа Буріго (Douglas Búrigo). Ці слова передали і батькам загиблого в Харкові бразильця.


«Він повернувся, щоб урятувати Таліту, не думаючи про наслідки. Дуже типовий жест для нього. Дуглас зрозумів, що дівчина не вийшла з будівлі, і повернувся за нею. У цей момент впала ще одна ракета, і ніхто з них не вибрався», – розповіли в родині Буріго.

Дуглас Буріго. Фото:


40-річний бразилець мав військовий досвід: у добровольці ЗСУ пішов після чотирьох років армії.


Друзі Дугласа розповіли, чоловік любив родео і шашлики, мав свій автобізнес, але лишив усе, щоб стати на захист України. Зробити це він зміг із другої спроби через оформлення документів. Дуглас казав, що їхав захищати дітей, які страждають у цій війні.


Із родиною легіонер востаннє зміг зідзвонитися наприкінці червня. Повідомив, що їде воювати. Після цього надіслав лиш одне аудіоповідомлення, де зізнався, що на війні страшно.


Дуглас був свідомий того, що може не повернутися додому. Сім’я загиблого воїна дала дозвіл на кремацію, хоча це було для них важким рішенням.


«Боляче не мати тіла, щоб востаннє обійняти та поцілувати», – поділилася мати бразильського легіонера.

Адрієн Дюге-Лейюдек. Йому було всього 20

20-річний Адрієн Дюге-Лейюдек (Adrien Dugay-Leyoudec) був одним із перших іноземців, які приїхали воювати на боці України. Вже 1 березня Адрієн був у лавах легіонерів. Він став другим французьким легіонером, який загинув за Україну.

Селфі Андрієна. Фото з Le Monde


В Україну юнак збирався їхати разом із 19-річним братом Шарлем. Рішення прийняли за лічені хвилини.


«Діяти, щоб захистити народ, який зазнав несправедливого нападу, і наші ідеали об’єднаної Європи перед небезпекою», – згадує Шарль.


В Інтернаціональний легіон потрапив лише Адрієн – молодшому відмовили у службі через відсутність документів.


«Ми пишаємося тим, що зробив наш син, він досяг свого ідеалу…» – говорить мати Адрієна.


«Це було схоже на тесак, страшний холод у спину. Я сказав собі: є один врятований, але я втратив сина», – додає батько легіонера.


Юний француз не мав воєнного досвіду, навчався військової справи вже в Україні.

Під час одного з російських обстрілів він отримав важкі поранення. Після цього довгий час був у комі. Врятувати хлопця не змогли.


* * *

Кожного полеглого у Легіоні пам’ятають. Знайомство з новачками завжди починається з невеликого ритуалу – обміну шевронами, які привозять із собою. Про прощання ж говорять мало. Для них, хоча б і в пам’яті, усі бійці живі.


«Ми надзвичайно співчуваємо сім’ям. Нам зараз у Легіоні важко від того, що сталося. Наразі ми займаємося тим, щоб доставити тіла додому, щоб із ними могли попрощатися сім’ї та відбувся весь поховальний процес. Ми всім Легіоном намагаємося підтримувати сім’ї в цю важку хвилину, одне одного і наш моральний дух. Ми організуємо церемонію прощання і вшанування пам’яті із загиблими військовими тут, у Харкові, перед відправкою тіл додому. Українська сторона проведе всі необхідні етапи», – каже директорка зі зв’язків Інтернаціонального легіону.


«Адже в них для вступу в Легіон були ті самі причини – захищати Україну і допомагати українцям», – додає речниця.