top of page

Він був найщасливішим татом у світі. Історія Миколи Коростильова, якого разом з сином вбили росіяни

Текст підготований командою ZAXID.NET у рамках конкурсу регіональних текстів, який організувала платформа пам'яті Меморіал.




Під час обстрілу Харкова у четвер, 26 травня, загинуло дев'ятеро цивільних людей. Серед них – 33-річний Микола Коростельов та його 5-місячний син Михайло. Дружина Миколи та матір малюка Олександра вижила.


ZAXID.NET поспілкувався з найближчим другом цієї сім'ї Тарасом Крутком та розповідає історію Миколи Коростельова – доброго чоловіка і чудового батька, життя якого обірвав рускій мір.


«Ми два рази його поховали»


Пообіді 26 травня Олександра Коростельова завершувала роботу у салоні краси в Харкові, куди нещодавно влаштувалась на роботу адміністраторкою. За жінкою приїхав чоловік Микола з 5-місячним малюком Мішою. Подружжя проживало у Малій Данилівці, що за 2 км від Харкова. Коли Микола з малюком зайшли у салон до Олександри, росіяни почали масовий обстріл Харкова з великокаліберних гармат та систем залпового вогню.


«Ракета потрапила у другий поверх будинку, і вони почали звідти втікати. Дитина була у Колі на руках. Вони бігли по дорозі, коли прилетіла ще одна ракета. Сашу привалило, але вона вибралась якось сама з-під завалів і побачила, що поруч лежить Коля – він ще дихав, хрипів. Вона почала шукати дитину, але не знайшла», – переповідає події зі слів Олександри її кум Тарас Крутко.


Олександру одразу забрали в лікарню – її поранення виявились не важкими: уламки в нозі та подряпини.


Рятувальники та поліцейські, які одразу приїхали на місце події, почали розбирати завали. Спочатку знайшли сім тіл, потім відшукали восьме, а згодом – і дев'яте. Серед загиблих опинився чоловік Олександри – Микола та їхній малюк – 5-місячний Міша. Маленького хлопчика вибило вибуховою хвилею з рук батька на дах будинку, де рятувальники і знайшли його – на жаль, мертвим.


26 травня росіяни обстріляли Харків, загинуло 9 мирних людей


«Знаєте, ми два рази його поховали. Спочатку нам сказали, що його не можуть знайти і ми зрозуміли, що все, він не живий. Потім в лікарню поступив малюк такого ж віку і не зрозуміли, чий він. Ми дуже сподівались, що це наш, але ні – це був не він. І потім його знайшли вже на даху будинку», – розповідає Тарас Крутко.


«Його знало все селище. Всі в шоці»


Тарас Крутко згадує свого найкращого друга дуже тепло, хоч підібрати слова у такому горі вкрай важко. Наголошує, що вони з Миколою були не розлий-вода з самого дитинства.


«Ми народились в один місяць одного року, жили спочатку в одному будинку, дружили з народження - наші мами разом гуляли. Я його завжди намагався тягнути за собою. Батьки дали мені освіту, роботу, а в нього батьки - звичайні люди, роботяги. Тому він був сам по собі. Крім мене у нього довгий час більше нікого не було. Його батьки померли: спочатку мама від раку, потім батько через рік помер. Він був сам. І він часто потрапляв у якусь халепу, а я його намагався направляти у потрібному руслі. Він був як мій молодший брат», – згадує Тарас Крутко.


Минулого року Микола Коростельов одружився, а 30 грудня у нього народився довгоочікуваний син – Михайло. Микола Коростельов не мав вищої освіти, працював на авторинку, але завжди доволі добре заробляв, пригадує Тарас Крутко. Свою сім'ю обожнював.


Сім'я Миколи Коростельова


«Він був найщасливіший у світі. У нього всі фотографії тільки з малим, він його обожнював. Він так чекав його…«Вони – моя сім'я. Ми вечеряли майже кожен день разом. Вони приходили до нас додому, ми приходили до них додому. Коли ми з дружиною кудись їздили, вони жили у нас з малим. Він дуже любив моїх дітей і вони його дуже любили. Його знало все селище. Всі в шоці», – згадує Тарас Крутко.


Олександра – вдова Миколи Коростельова зараз перебуває в лікарні. Після виписки вона поїде до своєї мами за кордон. Перебувати в Україні після пережитого горя жінка не може.


Якщо ви хочете фінансово підтримати Олександру, це номер її картки: 5355 0850 2488 4059

Comments


bottom of page