17 січня 2023 року 65-річна Зінаїда Стрижченко із села Ольгівка Херсонської області прийшла до сусідів, які планували їхати у Миколаїв, щоби дізнатися, чи зможуть її взяти з собою. Раптом неподалік пролунав вибух. Зінаїда разом з іншими людьми спустилася у погріб. Вона стояла спиною до дверей, коли туди влетів уламок російського снаряда, який вибухнув на обійсті сусідів. Зінаїда отримала черепно-мозкову травму. Українські військові відвезли її до лікарні у Херсон. А потім жінку направили у Миколаїв. Там зробили операцію. Утім врятувати життя не вдалося. Зінаїда впала в кому, а 27 лютого 2023 року її серце зупинилося.

Зінаїда Іллівна народилася на хуторі Велика Кузнєцовка в Росії. «Вона розповідала, що походить з роду донських козаків, для неї це колись була гордість. Але як ми потрапили в окупацію, вона змінила думку і казала: «Гордості від цього у мене вже зовсім немає», – розповіла близька подруга загиблої, Наталія Вітік. Під час окупації села, яка тривала від початку повномасштабної війни до осені 2022 року, ворожі солдати приходили до Зінаїдиного дому. Вибили двері, все потрощили, забрали гроші...

Зінаїда Стрижченко з молодих років жила в Україні. Працювала у їдальні в Нововоронцовському районі Херсонщини. Одружилася, народила сина Олександра. Із першим чоловіком розлучилася, а потім одружилася вдруге. Переїхала з чоловіком, своїм та його сином у Херсон. Там працювала кухаркою, покоївкою в готелі. Згодом родина оселилася в Ольгівці.

«14 лютого 2018 року загинув син Зінаїди Олександр, потрапив у ДТП. А через два роки від онкохвороби помер її чоловік», – розповіла Наталія.

У вільний час Зінаїда любила в’язати. Вирощувала квіти. Любила випікати – ватрушки, сирний пиріг та іншу здобу.

«Ми ходили в гості одна до одної. Багато часу проводили разом. Влітку мали традицію проводити вечори у неї, або в мене у дворі. Вони була позитивна, щедра, добра. Допомагала мені, коли хворіла моя бабуся. Допомогла врятувати мого сина – коли його затримали на блокпосту пішла говорити з російськими військовими, щоби відпустили. Вона була мужня. Пережила окупацію в Ольгівці й казала: «Буду тут до перемоги», – пригадала Наталія.

У Зінаїди Стрижченко залишився пасинок Андрій.