47-річний Юрій Яковенко загинув під завалами будинку на Першотравневій, 2 в Ізюмі. Дім обвалився 9 березня 2022 року після чергового ворожого удару. П’ять поверхів впали на підвал, де переховувалися від бомбардувань і загинули близько півсотні людей. Не стало також дружини і мами Юрія.

Юрій Яковенко все життя працював водієм, останні роки – в «Укртелекомі». Як механік, знав усе про автомобілі. Ненавидів паперову роботу, тому навіть колись відмовився від підвищення. Донька Альона згадує, як у дитинстві жартували з татом: «Він казав, що його руки так звикли до керма, що не вирівнюються як слід. І я все просила його: тато, вирівняй руки».

Понад усе Юрій любив свою родину, обожнював дружину. Сім’ю часто возив на природу і прогулянки. Купив дачу, щоби вирощувати там полуницю, робив вино. Своїм обов’язком вважав смачно готувати для родини. Діти згадують, як батько вставав о 5-й ранку, щоби купити свіжих продуктів і приготувати всім сніданок.
Спішив додому з роботи, щоб зустріти дружину з вечерею. «Він завжди тримав маму за руку. Це і на фото видно. Вона була його заспокійливим, заряджала тата енергією. Коли були на роботі, по 10 разів на день зідзвонювалися. Вони – мій взірець родини», – ділиться донька Альона.

Юрія поховали в ізюмському лісі в могилі під номером 199. Таблички на хрести, розвішував його двоюрідний брат.

У Юрія Яковенка залишилися син і донька. Обоє переїхали до Польщі. Юрій із дружиною Світланою планував поїхати до дітей в гості у травні 2022 року. А влітку хотіли зустріти сина в Ізюмі, аби зіграти весілля в рідному місті.