Життя 90-річного Юрія Смульського обірвалося 20 березня 2022 року в підвалі будинку, де він через бойові дії в місті не мав доступу до медичної допомоги, достатньої кількості їжі і води.

Юрій Смульський народився у Дніпропетровську, однак мешкав у Маріуполі. У дитинстві пережив Другу світову. Багато років Юрій працював у Азовському морському пароплавстві, був начальником контрольно-ревізійного відділу, ветераном праці.

«У 1944-му батькові відірвало праву кисть і покалічило ліву. Він мав інвалідність 1-ї групи. Втім закінчив школу, а потім – технікум за спеціальністю «бухгалтер». Захоплювався бігом на марафонські дистанції, малював пейзажі, займався зимовим плаванням. На пенсії захопився садівництвом. Ніколи не зважав на отриманні у юнацтві важкі травми… Був дуже принциповою і порядною людиною. Він завжди казав: у СРСР ми погано жили, але ми про це не знали», – розповіла невістка Олена.

Коли почалася повномасштабна війна, Юрій із дружиною ховалися у своїй квартирі на вулиці Латишева, №25, що у Приморському районі міста. До родини сина йти не захотіли, думали, що от-от усе скінчиться.

Однак на початку березня обстріли міста посилилися. Зникли світло, вода, газ, звʼязок. Подружжя перебралося в сусідній підвал, де 20 березня 2022 року Юрій Смульський помер – через стрес, неможливість отримати медичну допомоги, відсутність запасів їжі й води.

Спершу загиблого поховали у дворі будинку, згодом перепоховали, але де саме – рідним невідомо.

Квартира Юрія згоріла внаслідок влучання снаряду згоріла. Його дружина померла в окупованому Маріуполі від інфаркту 6 січня 2023 року.

У Юрія залишились син, невістка і онук.