Юриста і добровольця Юрія Родиненка російські військові розстріляли в березні 2022-го під час окупації Київщини. Йому назавжди залишилося 44 роки.

Юрій Родиненко народився 13 жовтня 1977 року в селі Дорогинка Фастівського району на Київщині. Дитинство провів у селі Семигори. Згодом здобув освіту юриста в Національній академії внутрішніх справ. Із 1998 по 2011 роки служив у Національної гвардії України, у роті спецпризначення в/ч 2260. Вийшов на пенсію у званні старшого прапорщика. Останні вісім років мешкав у селищі Ворзель.

Із 2012 року працював в ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти». Його поважали колеги та відгукувалися про нього, як про чудового працівника. Поза роботою Юрій любив читати, захоплювався книгами з історії України.

«Він був працьовитий, енергійний, життєрадісний. Надзвичайно добрий, люблячий чоловік, батько, син. Мені навіть не вистачить слів, щоб описати його любов до Батьківщини. Чоловік завжди вважав, що українці – це могутня нація, і те, якою буде наша держава та наше майбутнє, залежить від нас самих. Він мав ще так багато планів на життя і мрій… Але їм не судилося здійснитися», – каже Оксана, дружина Юрія.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Юрій Родиненко без вагань хотів вступити до лав ЗСУ, але потрапити вже не зміг. Натомість 25 лютого став на захист Батьківщини на блокпосту «Караван-Гала», що між Ірпенем і Бучею. Коли видавали зброю, його внесли до списку воєнізованого підрозділу Ірпінського добровольчого формування.

4 березня із Юрієм зник звʼязок. Згодом стало відомо, що російські військові розстріляли чоловіка в березні 2022 року під час окупації Київщини. Тіло протягом місяця лежало на вулиці, поки ЗСУ не звільнили Київську область. Дружина Оксана знайшла тіло чоловіка в морзі.

Юрій Родиненко похований на Алеї слави в Бучі.

У нього залишилися батьки, дружина Оксана, доньки Даринка й Лілія.