81-річний Юрій Петровський загинув у Маріуполі в березні 2022 року. Він мешкав у будинку на проспекті Перемоги, в який на початку місяця потрапила ракета. Поряд загинула його дружина Людмила.

«Ракета потрапила в дах будинку. Поступово вогонь спускався, батьки мешкали на третьому поверсі. Приблизно 3-5 березня 2022 року вони згоріли… Точнішої інформації не маю», – розповіла дочка Наталія.

Коли в травні сусіди приходили до квартири пенсіонерів, двері були зачинені. Думали, що вони змогли вибратися. Тільки потім зрозуміли, що, найімовірніше, їм не вдалося відчинити двері.

Діти довго шукали інформацію про батьків. Наталія пригадує: «Шукали в інтернеті, я постійно виставляла пости в інстаграмі, фейсбуці. Писала в різні чати. Шукали знайомих, хто залишився в місті, щоб сходили в будинок батьків».

Останки подружжя дістали лише в грудні 2022-го, а через кілька днів окупанти почали зносити будинок.

«Ми ледь встигли. Тіла згоріли, лежали там довго, тому дістали окремі частини, скільки змогли. Ніяких тестів ДНК не було, сказали, що немає з чого робити. Їх поховали на Старокримському кладовищі. Сподіваюсь обох, хоча точно невідомо», – розповіла Наталія.

Юрій народився у Маріуполі. До пенсії працював сантехніком у місцевому ЖЕКУ.

«Раніше у них з мамою ще була дача. Мати дуже любила щось вирощувати. Вітчим був їй у поміч», – розповіла Наталія.

Разом із Людмилою Юрій виховував п’ятьох дітей. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, у Маріуполі із дітей подружжя була тільки дочка Людмили, Наталія, але – в іншому районі. Дістатися Лівобережного було неможливо через постійні обстріли…

У Юрія Петровського залишилися п'ятеро дітей, шість онуків і чотири правнуки.