Солдат Юрій Харчук на псевдо Моцний загинув 11 вересня 2024 року поблизу села Оріхово-Василівка у Бахмутському районі Донеччини. Виконуючи бойове завдання, отримав важкі осколкові поранення –ворожий БПлА скинув боєприпаси. Під час евакуації отримав додаткові поранення, які виявилися смертельними. Тепер захисникові назавжди 37 років.

Юрій народився у селі Личани на Волині. Закінчив Острозький обласний ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою імені К. Острозького та Луцький медичний фаховий коледж «Монада», де опанував професію зубного техніка. Після одруження переїхав до міста Шептицький на Львівщині. Там пішов працювати на шахту «Межирічанська» ДП «Львіввугілля»: був прохідником дільниці підготовчих робіт. У вільний час любив майструвати, створювати щось із каменю та дерева, рибалити та подорожувати.

У грудні 2023 року Юрій став бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на посаді кулеметника. Отримав почесну відзнаку Командувача військ ОК «Захід» за досягнення у військовій службі.

«Юра був, є і буде моєю найдорожчою, коханою людиною. Він був надзвичайно добрим, позитивним і смішним. Ніколи не жалівся, що йому важко, хоча в очах я бачила фізичну втому. Мені дуже бракує його усмішки та обіймів, його підтримки та турботи. «Іду, щоб не йшли мої діти! Я не готовий, щоб через 5 чи 10 років на війну пішов мій син!», – ці слова закарбувалися в моїй пам'яті навіки. Він був неповторним татом і чоловіком. І він був мужнім воїном. Ми дуже ним пишаємося!», – розповіла дружина.

Поховали захисника у селі Бендюга на Львівщині.

Посмертно його нагородили відзнакою «Почесний громадянин Червоноградської громади».

Удома на Юрія чекали батьки Ольга та В’ячеслав, дружина Оксана, сини Владислав і Матвій.