top of page
Юрій Гусак
6 грудня 2022 року
Солдат Юрій Гусак загинув 6 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 29 років.
Юрій народився в місті Дубно Рівненської області. Здобув фах лісника в Кременецькому лісотехнічному коледжі. Захоплювався спортом, займався важкою атлетикою. Певний час працював тренером. Також його пристрастю були автомобілі і все, що з ними пов’язано.
«Його справжнім захопленням були автомобілі. Жартувала, що за нашою машиною він доглядає більше, ніж за мною. Всі знайомі і друзі захоплювались його ентузіазмом і працелюбством. Була ситуація, коли наша автівка загорілася на парковці. Ніхто не вірив, що він сам здатен її відновити, а він своїми руками зробив її ще кращою. Всі були в захваті», – розповідає дружина воїна Софія.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Збройних сил України, щоб боронити рідні землі від окупантів. Служив водієм автомобільного взводу забезпечення інженерно-позиційного батальйону військової частини А0451.
«Юра був і є моїм найкращим другом, моєю половинкою, моїм найкращим чоловіком. Мені і досі важко усвідомити, що це сталось саме з нами… Найкращий у всьому, приклад для всіх … З початком війни ми були змушені залишити своє сімейне гніздечко у Гостомелі, яке так старанно створювали, і повернулися у рідне місто. Юра не отримав повістки, а сам з’явився у військкомат і в березні пішов на службу. У нього був вибір: їхати на бойове завдання чи залишитися. Він сказав: «Інваліди їдуть, багатодітні батьки їдуть, а я? Як я буду дивитись в очі людям?» Зібрався і поїхав. Він жив по совісті. Найкращий з людей, яких я знаю… Як далі жити без нього, поки не розумію… Здається, ніби він от-от подзвонить і скаже, що це якась помилка… ніби він скоро прийде додому, обійме і, як завжди, поцілує в носик… Важко усвідомлювати, що гине цвіт нашої нації… Тепер я хочу, аби про нього говорили, знали і пам’ятали, якою страшною ціною дається нам ця перемога…» – додає Софія.
Поховали бійця на Семидубському кладовищі у рідному місті.
Вдома на Юрія чекали дружина, дідусь, батько і брат.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page