Старший солдат Юрій Доброцький, позивний Связіст, загинув 22 вересня 2022 року в бою з російськими окупантами біля села Берестове на Донеччині. Воїну назавжди 30 років.

Юрій народився в селищі Ворохта Івано-Франківської області. У 2010 році закінчив місцеву загальноосвітню школу. Після цього пройшов строкову військову службу у ЗСУ. У 2014-го вирішив йти боронити країну на Донбасі. Брав участь в АТО.

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій був призваний до лав ЗСУ. Служив навідником мотопіхотного відділення у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Воював на найгарячіших ділянках фронту.

«До останнього вів бій, був справжнім воїном, витягував побратимів, завжди знав, як поводитися в будь-якій ситуації. Побратими згадують Юрка зі сльозами на очах. Він став для них більше, ніж брат. Для мене він теж був не лише братом. Ми з ним були однокласниками, він – мій друг дитинства. Ми завжди ділилися своїми переживаннями, успіхами та невдачами. Справедливий, чесний, розумний, вірний, а головне – справжній чоловік. Завжди усміхнений та на позитиві. Безкорисливий. Поспішав на допомогу в будь-який час. Людина з великої літери. Зі світлою душею та щирим серцем. Він нічого ніколи не боявся. Захищати країну вважав своїм обов’язком. До кінця! До перемоги! Це були його слова! Він не боявся смерті! Юра був дуже доброю та чуйною людиною, завжди піклувався про своїх рідних та близьких. На жаль, ти так і не побачив перших кроків свого синочка, якого ти завжди називав «мій маленький боцько». Але ми знаємо, що ти нас оберігаєш з небес! Ти – наш Ангел! Любимо, сумуємо! Наш Герой! Герой України! Герой для свого синочка! Я пишаюся тим, що мала такого брата! Назавжди в наших серцях та пам’яті!» – написала двоюрідна сестра загиблого Оксана.

Поховали воїна у рідному місті.

Вдома на нього чекали дружина Оксана, син Макар, батьки Микола та Алла, брат Ярослав, сестри Іванна та Анна, племінниця Надія, рідні, друзі, побратими.