Десантник Юрій Черняк, позивний Чорний, загинув 6 серпня 2022 року при штурмі ворожих позицій в районі села Долина на Донеччині. Воїну назавжди 50 років.

Юрій Олександрович народився і жив у місті Києві. Закінчив Київський національний економічний університет. Захоплювався риболовлею та будівництвом. У цивільному житті займався підприємницькою діяльністю. Добре знав історію і не втомлювався займатися просвітництвом навіть на фронті. Послідовно відстоював українську мову. Був завжди небайдужим та активним: від студентської Революції на граніті, протесту проти радянського параду в 1991 році до Революції Гідності, на якій був поранений.

24 лютого 2022 року чоловік приєднався до лав ТРО та став на захист столиці й області. Згодом поповнив лави 95-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. У складі свого підрозділу воював на Донеччині.

«Пішов добровольцем на війну. Завжди розумів, що велика війна з РФ неминуча. І саме на ній нам доведеться виборювати свою незалежність. Віддав своє життя, щоб зберегти наше майбутнє», – зазначила дружина загиблого Валентина.

«Пухівці його пам’ятають – Юрій разом з дружиною збирав підписи проти незаконної забудови острова на Десні. Був небайдужим до всього, що відбувалося у державі… Він своїми руками перебудував хату в Пухівці, із задоволенням вирощував помідори та бамію з момордикою. Був вправним рибалкою, з дитинства любив ловити хижака. Більше не буде зловлених на спінінг 30-кілограмового сома чи 5-кілограмового судака. А в цьому світі більше не буде найкращого батька для сина та донечки, не буде турботливого сина у стареньких батьків, коханого чоловіка у дружини, найкращого друга, безкорисливого та безвідмовного. Юра обожнював спілкування та людей, мав дивовижну здатність притягувати й гуртувати навколо себе людей, його любили всі, навіть випадкові знайомі. Тепер рідні вчаться жити без нього. А на війні продовжує захищати Батьківщину його син-доброволець. Легкого тобі шляху, воїне світла. Дякуємо», – зазначили у Зазимській сільській громаді.

Посмертно солдат Черняк Ю.О. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя в селі Пухівка на Київщині.

В Юрія залишилися батьки, дружина, син, донька, інші рідні, друзі та побратими.