50-річний Юрій Балко загинув під час обстрілу в Ізюмі 9 квітня 2022 року.

«Коли почалася повномасштабна війна, ми і не думали виїжджати. Думали: туди-сюди й закінчиться, – розповідає дружина Тетяна. – Друг чоловіка виїхав, то він наглядав за його хатою. Юрій повертався звідти додому і потрапив під обстріл. Два осколки потрапили йому в груди. Я була вдома. Російські окупанти привезли тіло на опізнання. Потім сказали, що везуть його в школу. Я об'їздила всі школи в місті і ніде його не знайшла. 27 квітня виїхала до Харкова».

Після звільнення Ізюма Тетяна довго не могла знайти тіло Юрія.

«А допомогло те, що якось чоловік впав і розбив руку, забруднив кров'ю наволочку. Я її не стала прати, десь закинула. Тож я вирізала з неї клаптик і віддала на ДНК-аналіз. І от у серпні 2023 року знайшла тіло чоловіка», – додає Тетяна.

Юрій Балко народився у селищі Комишня на Полтавщині. Працював в Ізюмі слідчим. Останній період життя займався ремонтом автівок. З Тетяною зійшовся після 15 років знайомства. До того кожен мав інші стосунки.

«Вісім років були разом. Юра сподобався мені тим, що порядний. Багато не говорив, не розводив пліток. Людина слова. У нього всі речі завжди були порядку, таких проблем як розкидані шкарпетки ніколи не було. Добре ладнав із моїм сином від першого шлюбу. Машинами і роботою він жив. Робив усе до ладу, тому його знав весь Ізюм».

В Юрія Балка залишилися дружина і дочка від попередніх стосунків.