top of page
Юлія Брейніна

Юлія Брейніна

23 січня 2024 р.

56-річна Юлія Брейніна та її чоловік Валерій Конченков загинули від російського обстрілу Харкова 23 січня 2024 року.

«Коли я побачила зруйнований будинок і зрозуміла, куди влучили, написала Юлі, запитала, як вони. Відповіді не було. Тоді я сконтактувала з нашою подругою, а та пояснила, що Юля і Валєра під завалами. Вони жили на першому поверсі…», – розповіла подруга Ольга Сенькіна.

Юлія – харківʼянка. Працювала головною бухгалтеркою у приватній компанії. Волонтерила та допомагала ЗСУ. Любила подорожувати, проводити час із близькими, гуляти із улюбленими двома жорсткошерстими таксами. Юлія їх дресирувала, брала всюди зі собою: і в офіс, і на сплави на байдарках.

«Юля завжди щось вивчала: англійську, українську, історію України. Займалася йогою, брала уроки фортепіано, малювала, вишивала. Я не знаю, як вона все встигала. Чоловік її підтримував. Вона придумувала ідеї, а він допомагав реалізувати. Вони робили багато всього для дому самі, наприклад годинник, де Валєра поставив механізм. Він бив плитку, вона обкладала вазу осколками…. Валєра добре шив – зокрема, балаклави на фронт. Разом вони плели сітки, робили окопні свічки. І це майже безперервно. А найбільше вразило, коли у 2014-му році вона цілий місяць готувала для хлопців, які охороняли ОДА. Приходила з роботи і готувала: борщі, супи, компоти», – розповіла Ірина Вовк, сестра Юлії.

«Ми кожен Новий рік зустрічали разом і збирались у різних містах. Починали ще з Криму до війни. Пригадую, як Юля туди привезла пʼятилітрове відерце салату олів'є... Згодом зустрічали Новий рік у Бердянську, під Харковом, і вона теж його готувала…», – сказала подруга Ольга.

У Юлії залишилися батько, донька, син, онуки, сестра, племінниця та інші родичі.

Підтримати родину

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Харків

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page