top of page
Євгеній Вус

Євгеній Вус

26 березня 2022 року

Захисник Маріуполя старший солдат Євгеній Вус, позивний Вус-2, помер 26 березня 2022 року на території заводу «Азовсталь» внаслідок важких поранень, яких зазнав за 3 дні до цього в бою з окупантами. Воїну було 53 роки.

Євгеній Володимирович народився і жив у місті Києві. Закінчив школу №27 та Київський національний торговельно-економічний університет. Захоплювався мисливством і туризмом, любив читати.

На початку російсько-української війни чоловік долучився до волонтерської служби порятунку «ASAP RESCUE» та брав участь в АТО. Був у підрозділі «Янголи Тайри». Мав позивний Прапор. Спочатку був водієм, займався евакуацією поранених українських військових з лінії зіткнення до найближчих госпіталів. Згодом став парамедиком. Виконував завдання в Авдіївці, на Горлівському та Маріупольському напрямках.

2019 року Євгеній вступив на контракту службу до лав ОЗСП «Азов», що в складі НГУ. Він продовжував воював за Україну на території ООС. Після повномасштабного вторгнення також боронив батьківщину.

За свою службу боєць неодноразово був відзначений нагородами, зокрема: відзнакою «За врятовані життя (АТО)», нагрудним знаком «Учасник АТО», нагрудним знаком «Знак пошани», відзнакою «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», медаллю «За сприяння Збройним Силам України» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Жека, я плачу… Ми з тобою стільки разом відкатали, бік у бік жили і робили свою роботу. Я плачу, друже мій, я реально плачу… не вірю… Я пам'ятаю і твою мольфарську каву, і цукерки в бардачку персонально мені… і мій улюблений пепсі, і термос з чаєм, і бутери, бо поснідати я не завжди встигала. Ти встигав потурбуватися, я знала, що поруч з тобою не пропаду, бо ти був поруч. Дякую, що ти був моїм другом, побратимом і водієм моєї улюбленої трієчки. Царюй, брате мій…» – написала посестра загиблого Юлія Зозуля.

Оскільки Євгенія поховали там же, де він і помер – на «Азовсталі», рідні та близькі так і не змогли його провести в останню путь на батьківщині.

У Героя залишилися мама, дві доньки, рідні, друзі та побратими.

***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив український Маріуполь.


Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Маріуполь, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page