Сержант Євгеній Пташник на псевдо Птаха поліг 13 березня 2023 року при обороні міста Бахмут на Донеччині. Загинув зі зброєю у руках під час ближнього бою, стримуючи наступ окупантів. Воїну було 27 років.

Євгеній народився в місті Житомирі. Закінчив Житомирський екологічний ліцей №24. Брав активну участь у житті ліцею, всеукраїнських конкурсах і змаганнях. Завжди хотів бути військовим. Підлітком був частиною Житомирської школи Юних десантників. Займався боротьбою і бойовим самбо. Виступав і займав призові місця на державних змаганнях. Мав активну громадянську позицію. Вищу освіту здобув у Харківському національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Також навчався в Одеській юридичній академії. Займався скелелазінням, це було його хобі. Мріяв відкрити свою туристичну фірму і водити людей в гори. Тренувався в залі. Любив бігати. Долав дистанції більше ніж на 10 кілометрів майже щодня, бігав і під час служби, коли мав вільний час. Любив стріляти. Часто відвідував тир. Тренував своїх друзів по стрільбі із пістолета.

Після університету добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у 199-му навчальному центрі десантно-штурмових військ ЗСУ. У 2018-2019 роках брав участь в ООС на території Донецької та Луганської областей у складі батальйону забезпечення оперативного угруповання «Схід». Виконав 28 стрибків із парашутом. Систематично був учасником і переможцем різних видів спортивних змагань серед команд Десантно-штурмових військ ЗСУ. Отримав гарні відгуки і рекомендації з боку командування.

З 2021-го продовжив службу у 8-му окремому полку спеціального призначення ССО ЗСУ. Для підвищення професійного рівня пройшов декілька спецкурсів за кордоном і в Україні. З січня 2022-го продовжив воювати в ООС, на Луганщині. Повномасштабне вторгнення зустрів на позиціях. Боронив Донеччину, Сумщину, Харківщину. Потім воював на Бахмутському напрямку.

За гідну службу Євгенія відзначили такими нагородами: «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня», вогнепальна зброя – нагородний пістолет «ПМ», ордени «За мужність» ІІІ та ІІ ступенів (другим – посмертно).

Поховали Героя на Смолянському військовому кладовищі Житомира.

У Євгенія залишились батьки та рідна сестра.