Солдат Євген Горетий на псевдо Кот поліг 14 березня 2023 року, відбиваючи ворожу атаку біля села Богданівка на Донеччині. Він помер на руках у свого рідного брата Артема на псевдо Тяпа. Воїну тепер назавжди 28.

Євген народився у місті Лисичанськ Луганської області. Там закінчив школу та училище, де здобув професію електрозварювальника. Їздив працювати до Києва. На дозвіллі любив дивитися гарні фільми, проводити час із сім'єю, разом з мамою приготувати щось смачненьке.

Після повномасштабного вторгнення з братом та мамою Євген переїхав до бабусі в Рівненську область, в село Велика Клецька. Вже там був призваний до війська. Проходив службу разом із молодшим братом Артемом у 710-ій бригаді охорони Державної спеціальної служби транспорту. Спочатку був стрільцем батальйону охорони, а згодом – стрільцем у штурмовій роті.

«Він був найулюбленішим племінником, світлим, чуйним і доброзичливим, завжди приходив на допомогу. Коли ми з ним розмовляли, він завжди говорив: «Як закінчиться війна, приїдемо до себе додому, який буде під синьо-жовтим прапором, я познайомлюся з дівчиною, одружусь, куплю квартиру, буду щасливо жити і у нас точно буде двійко маленьких діток». Мені дуже його не вистачає, я дуже за ним сумую. Він був моєю віддушиною, моєю радістю», – пригадала тітка загиблого Софія Федотова.

«Про Женьку нереально сказати щось погане, він завжди був дуже турботливим і добрим. Він дуже дбав про свого меншого брата, якого дуже любив. Його турбота буквально поширювалася на усіх навколо. На тренуваннях та під час навчань він думав про мене більше, ніж я сама. Якщо холодно, Женька завжди зробить чай. Якщо я без наколінників, він турботливо насвариться і одягне на мене свої… і так було в усьому і для всіх. Женька мріяв повернутися в своє рідне місто та зайти у нього спільно з братом під синьо-жовтим стягом. На жаль, війна забрала їх обох, тільки у різний спосіб, Кот загинув від ворожих обстрілів, а Тяпа – внаслідок хвороби легень рік потому. Женька завжди залишиться для мене моєю тактичною двійкою (він любив так говорити)», – розповіла його посестра Анастасія Балан.

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Євген похований на Рівненщині – в селі Велика Клецька.

У нього залишилась мама, інші рідні, друзі, побратими та посестри.