top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Євгеній Алексійчук](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_2acaa3aefb194df687c0a5e585b9ceec~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Євгеній Алексійчук
16 грудня 2023 року
Захисник 22-річний Євгеній Алексійчук, позивний Льотчик, отримав бойове поранення в місті Курахове, що на Донеччині. 16 грудня 2023-го він помер у лікарні Покровська.
Євгеній був родом із Сумщини. Народився 25 квітня 2001 року в місті Шостка. Закінчив Воронізьку загальноосвітню школу ім. Куліша, а згодом вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Мріяв стати військовим. Захоплювався спортом.
Боронив Україну в зоні АТО/ООС. 24 лютого 2022 року Євгеній теж був на службі. Відтоді побував на найгарячіших ділянках фронту. Воював у складі 1-шої окремої танкової бригади 2-го танкового батальйону 5-ї танкової роти, де обіймав посаду навідника. Мав звання старшого солдата. Нагороджений нагрудними знаками «Козацький хрест» і «Сталевий хрест».
«Він був чудовим прикладом, як для мене, так і для нашого молодшого брата. Виховував мене, коли батьки були на роботі, я постійно був з ним поруч. Підказував, як правильно вчинити, підтримував у всьому, я міг геть усе йому розповісти. Він був дуже сміливою людиною і що б не сталося, казав свою найулюбленішу фразу: «Прорвемося! Братику, все буде добре!», – розповів Андрій Сергіюк, молодший брат загиблого.
«Євгеній він був дуже хорошою людиною, завжди підтримував, завжди був на позитиві. Ніколи не здавався… Ми завжди вірили в нього, завжди чекали його додому, ніхто не вірив, що з ним могло таке статися…», – додала двоюрідна сестра Анастасія Шаповал.
Євгенія поховали на Алеї слави в Шостці.
У захисника залишилися мама, батько, брати, бабуся та кохана дівчина.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page