Старший бойовий медик Євген Шумілов на псевдо Мет поліг 30 квітня 2024 року біля села Нововодяне Луганської області. Під час штурмових дій ворога він закрив собою пораненого побратима. Захисникові назавжди 32 роки.

Євген народився в Києві. З раннього віку займався танцями, потім потрапив до акторського гуртка. Це і визначило його подальше життя.

«Мабуть, він взяв талант від діда. Мій батько дуже гарно співав, а його розповіді – то були вистави одного актора», – каже мама Катерина.

Після закінчення школи Євген вступив на бюджет до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.

Після отримання диплома Євген розпочав омріяну кар’єру актора. Вісім років грав у приватних альтернативних театрах, знімався у серіалах та брав участь у телепроєктах.
У вільний час любив подорожувати, ходити в гори, кататися на лижах, дивитися фільми та співати. Обожнював море. В юності любив ролики, ковзани, велосипед…

У перші місяці повномасштабної війни Євген влаштувався «Нову пошту». Про вистави і концерти мова не йшла.

«Йому було морально нелегко змінити сцену на ділянку терміналу. Але він все намагався робити відповідально, найкраще з можливого. У нього такий підхід був до всього. Ці кілька місяців він був уже думками на війні, але хотів бути корисним, працювати – без перерв і відпочинків», – говорить Катерина.

Євген намагався потрапити на фронт тричі. Лише в серпні 2022 року його мобілізували. Спершу був звязківцем, потім змінив фах на бойового медика. Невдовзі Євген отримав звання сержанта та посаду старшого бойового медика 3-ої окремої штурмової бригади.

«Він стільки врятував життів! Я спілкувалася з медикинею, яка служила з ним пліч-о-пліч. Вона казала мені: Женя робив щось неймовірне. Він сам ходив на передову, хоча й не мав за посадою, виніс сотні «безнадійних». Він стільки врятував кінцівок – в ситуаціях, коли інші зробили б ампутацію, він знаходив рішення. Він сотні життів зберіг! Його руками діяв Бог», – каже мама захисника.

Євген був нагороджений нагрудними знаками «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест».

Поховали захисника на Алеї Героїв у місті Вишневому на Київщині.

У Євгена залишились мама, вітчим та рідні.