top of page
Євген Березка
2 березня 2022 р.
2 березня 2022 року 31-літній маріуполець Євген Березка разом зі сім'єю переїхав до друзів у 17-й мікрорайон міста, біля кінотеатру «Савона». Разом рятувалися від того пекла, яке розгорнулося в місті після початку повномасштабної війни.
10 березня 2022-го Євген пішов до автівки, аби зарядити планшети дітям. Це був день, коли він загинув. За понад півтора року від тих подій його дружина розповіла: «Було пряме влучання авіабомби. Нас відвезли в лікарню. У Жені було близько 50 осколкових поранень. Всі внутрішні органи – пошкоджені. Мені сказали, що він помер після операції. Відтоді я більше його ніколи не бачила. Де мій Женя? В яку із братських могил вони його кинули? Не маю жодної інформації. На той час в місті були страшні обстріли, тоді не ховали, а просто складали тіла одні на одних».
Євген народився у Маріуполі. Закінчив Приазовський державний технічний університет. Працював на Азовсталі, а потім разом із товаришем відкрили СТО. Євген цікавився автомобілями, електронікою, новітніми ідеями розвитку бізнесу. Дружина Євгена – з Харкова. Вона каже – чоловік дуже любив своє місто, тому вони й вирішили мешкати в Маріуполі.
«Він любив життя і мав багато планів на майбутнє, яке в нас відібрали. Хотів побудувати великий дім, подорожувати з дітьми. Він казав: «все, про що я мріяв, уже маю, залишилося тільки покращувати наше спільне життя і зберігати щастя». Він був для нас горою, міцним плечем. У нашому домі все зробив сам: проводку, електрику. Міг покласти плитку, щось відремонтувати. Поряд з ним я знала – навіть якщо небо впаде на землю, у нас все буде добре, бо Женя вмів і міг усе», – розповіла Ольга.
В останні дні життя Євген робив свічки з воску і завдяки йому рідні й друзі мали світло в ті пекельні вечори.
«Женя любив природу. Вечорами ми завжди щось смажили на грилі, сидіти в альтанці. Він любив, коли приходили друзі. Ми часто їздили до моря з дітьми. Доньки були його великою любов'ю. А він для них був мужнім і сильним татком. По суботах завжди готував сніданки, цікаво їх прикрашав. Ми дуже сумуємо за ним. Женя був найкращим батьком і чоловіком. Я хочу думати, що він просто кудись поїхав…», – сказала дружина.
Батько Євгена, Валерій, також загинув у Маріуполі під час боїв.
У загиблого залишилися дружина, дві доньки, син, мама, бабуся і сестра.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page