top of page
Ярослав Походня

Ярослав Походня

20 травня 2022 р.

Командир роти Ярослав Походня, позивний Кєнт, загинув 20 травня 2022 року в бою з окупантами в районі села Богородичне на Донеччині. Бійцю було 22 роки.

Ярослав народився у місті Прилуки Чернігівської області. Навчався у місцевій школі №2 та Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після випуску з ліцею у 2017 році вступив до Одеської військової академії на факультет підготовки спеціалістів десантно-штурмових військ.

У 2021 році Ярослав отримав офіцерське звання та прибув на службу командиром взводу у 90-й окремий аеромобільний батальйон імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ї аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Пізніше став командиром роти.

З перших днів повномасштабної війни офіцер обороняв рідну Україну від російських окупантів на гарячому напрямку фронту. Але до перемоги йому не судилося дожити.

У квітні лейтенант Походня був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Навчались в Одеській військовій академії. Не бачились тривалий час, потім зустрілись в районі виконання бойового завдання, були дуже раді нашій зустрічі, зробили фото, душевно поговорили… А через кілька днів мені написали: «Кєнт загинув»… Він завжди усміхався, які б важкі обставини не були. Навіть на передовій жартував, посміхався і говорив, що все буде добре…» – розповів товариш загиблого.

«Разом навчались і за короткий період став близькою людиною – брат не по крові, а по життю, людина, яка поділиться з тобою останнім, не раз довіряв своє життя йому (він укладав мій купол парашута). Був справжнім патріотом і гідним сином своїх Батьків і України», – додав інший побратим Богдан.

Поховали молодого офіцера у рідних Прилуках.

Вдома на Ярослава чекали батьки, дружина і маленька дитина, якій на момент загибелі тата не було і пів року.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page