Старший сержант Ярослав Пацюк загинув 19 березня 2022 року в бою з російськими окупантами, обороняючи місто Чернігів. Захиснику було 30 років.

Ярослав народився у селі Чорнотичі Чернігівської області. Закінчив Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку та Київський національний університет біоресурсів і природокористування. Пройшов строкову військову службу, а потім вирішив пов’язати життя з армією. Пішов до Державної прикордонної служби України. Служив у Краматорському прикордонному загоні, згодом – у відділі прикордонної служби «Добрянка». Брав участь в АТО. Після демобілізації працював у Чехії. Однак вирішив, що вдома найкраще, тому повернувся до України. Влаштувався в службу охорони в Києві. До повномасштабної війни працював у Конотопі. Зустрічався з дівчиною, планував одружитися.

У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Ярослав поїхав до військкомату. Його одразу в складі місцевої ТРО відправили в Чернігів, він навіть не встиг зібрати речі. Проходив службу у лавах 119-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

«Кляті росіяни забрали наше спільне майбутнє. Ярик завжди усміхався, таких життєрадісних я не знаю. Працьовитий, допомагав батькам, беріг маму. Ніколи не відмовляв, підтримував друзів. Мав мрії та впевнено до них крокував. Ще мав золоті руки, здається, все, що треба, зробити міг. Особливо мав вміння і навички роботи з технікою. Міг управляти БТРом. Такі, як він, мають жити та й жити. Пройшов АТО. Його друг, який служить з 2014, казав: те, що пройшов та бачив Ярик – пекло. Але сам Ярослав ніколи не розповідав про ті події. І щодня після 24 лютого, перебуваючи на позиціях, відповідав: все ок, ми їх нищимо. Вірив сам та давав віру іншим у нашу армію. Заспокоював і беріг, та себе не врятував... Він – наш Герой. Він взяв в руки зброю, бо інакше не міг. Він – наш захисник. Назавжди в серцях людей, які його знали. Не уявляю, яку силу духу потрібно мати, що відчувати, щоб спішити додому, зібрати речі, летіти в військкомат, знову стати на захист... Заради України, заради близьких, заради життя інших. Наш Герой», – розповіла наречена загиблого Оксана.

Поховали Ярослава у рідному селі на Чернігівщині.

У чоловіка залишилися батьки, брат і наречена.