24-річний солдат Ярослав Олійник, позивний Ярік, загинув 5 червня 2022 року під час оборонного бою в районі села Миронівка Бахмутського району на Донеччині. Воїн прикрив собою побратима від пострілу ворожого снайпера, проте сам отримав смертельне поранення. Куля пробила паспорт громадянина України.

Ярослав народився і жив у Києві. У 2017 році закінчив Боярський коледж екології і природних ресурсів за спеціальністю «Менеджмент». Під час навчання познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Захоплювався комп’ютерами та їхнім ремонтом, цікавився новими технологіями. До війни працював у компанії з виготовлення ролетів та розробляв сайти.

З початком повномасштабного російського вторгнення Ярослав зі зброєю в руках пішов захищати родину, приєднавшись до ТРО міста Києва, а пізніше – до лав ЗСУ. Він казав: «Рабів до раю не пускають». Проходив службу в 241-ій окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду стрільця 7-ої роти 242-го окремого батальйону (в/ч А4081). Завжди був першим на підготовці, на полігоні, на пробіжці. Після звільнення Київщини у середині травня 2022-го 7-ма стрілецька рота укріплювала позиції на Донеччині.

«Ярославу Олійнику виповнилось тільки 24, як він долучився до нашого 242-го батальйону. Саме у важкі часи України він проявив своє велике серце Героя. Рятувати інше життя, не думаючи про страх, – це було важливим сенсом для Ярослава. Добровольцем висунувся разом з групою по стримуванню прориву ворога в районі Бахмута в той клятий день – 5 червня. Крім шквального артилерійського вогню ворога, позиції українців атакували більше десяти вильотів бойової малої авіації противника. Небо та земля не мали горизонту. День був, як ніч із запахом гарі. Та під час рятування поранених з поля бою ворожа снайперська куля зупинила серце українця. Пам’ятаю, як посмішка залишились на обличчі солдата Ярослава Олійника в останній день його життя. Слава Україні! Героям Слава!» – написав його побратим Костянтин.

Посмертно солдат Олійник Ярослав Олексійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Також йому присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Поховали відважного воїна на Лук'янівському кладовищі в рідному Києві.

В Ярослава залишилися батьки, дружина, донька, рідні, друзі та побратими.