top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Ярослав Наталуха](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_1a18a96272ca484e944d3e3c9b87f33f~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Ярослав Наталуха
31 грудня 2022 року
Захисник Ярослав Наталуха, позивний Вітер, загинув 31 грудня 2022 року поблизу села Пречистівка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання зазнав смертельної мінно-вибухової травми. Воїну було 49 років.
Ярослав народився і жив у місті Острог Рівненської області. Здобув освіту наладчика зварювального обладнання у Квасилівському професійному ліцеї. Потім пройшов строкову військову службу в Очакові Миколаївської області. У мирному житті займався ремонтом автомобілів. Придбав для цього складське приміщення. У молодості займався картингом і неодноразово займав призові місця на змаганнях із мотокросу.
Під час повномасштабної війни чоловік воював за свою країну у лавах 68-ої окремої єгерської бригади Збройних Сил України. Був старшим розвідником-снайпером та мужньо виконував складні бойові завдання.
«Якби мене запитали, чим відрізняється тато від інших людей, насамперед я б відповіла – любов‘ю, підтримкою та вірністю. Здавалося б, що це банальні слова, які можна сказати про багатьох людей, але тато нас навчив найголовнішого – як не загубити себе серед холодного та безжального світу, який поглинає у щоденну рутину. Мене і брата тато завжди вчив, що найголовніше у житті – любов та вірність. І ніякі статки не зрівняються з цими якостями. Все своє життя тато був вірним другом, він ніколи не відмовив у допомозі, навіть тоді коли і сам потребував допомоги. Тато вкладав у нас всю любов, яка в нього була. Найбільша мрія тата – побудувати будинок для мене та мого брата і «якийсь маленький будиночок поряд з вами, тому що ви найдорогоцінніше, що в мене є…». Його підтримки та любові нам не вистачатиме все життя…» – розповіла донька полеглого воїна Анна.
Поховали військового на Новому кладовищі у рідному місті.
В Ярослава залишилися донька, син, мама та бабуся.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page