Солдат Ярослав Майборода, позивний Багдад, загинув у районі села Времівка на Донеччині 23 серпня 2022 року. Він підписав рапорт про участь у деблокаді Маріуполя. Військові намагалися прорватися суходолом на окуповану росіянами частину Донецької області. Та під час ротації Ярослав підірвався на міні. За два місяці захиснику мало виповнитися 22 роки.

Ярослав народився в місті Біла Церква на Київщині. Закінчив ліцей «Перша Білоцерківська гімназія». Був творчою особистістю, виконував пісні і сам писав музику. З 15 років грав у різних рок-гуртах: Second Wave, Walkdown, High Five. Виступав у Білій Церкві, згодом – у Києві. Захоплювався творчістю Курта Кобейна. Любив співати пісню «8 колір» гурту «Мотор'ролла» та «Човен» на слова Івана Франка.

Ще зі школи Ярослав цікавився хімією. ЗНО з цього предмету склав на 198 балів і з легкістю вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на хімічний факультет. Особливо захопився органічною хімією.

Вже з першого курсу паралельно з навчанням працював в лабораторії компанії «Єнамін». Самотужки закінчив ІТ-курси і отримав додатковий підробіток. На третьому курсі вирішив взяти академічну відпустку в університеті, аби повністю присвятити себе роботі. У січні 2022 року повернувся на третій курс бакалаврату. Та, на жаль, завершити навчання не дала повномасштабна війна.

З перших днів російського вторгнення Ярослав допомагав Територіальній обороні Києва. А 12 квітня о 7 ранку написав мамі, що збирається їхати у Запоріжжя, аби вступити в «Азов». Вже 1 травня був офіційно зарахований до підрозділу. На всі вмовляння мами лишитися у Ярослава була одна відповідь: «Мамо, ти бачила, що там у Маріку? Мушу йти, рятувати. Якщо не я, то хто?».

«Яким був Ярослав? Для мене найкращим! Люблячим і турботливим сином, справжнім другом і відданим Батьківщині воїном. Дуже сміливий, цілеспрямований, великий оптиміст і надзвичайно талановитий юнак», – говорить мама воїна Зінаїда Майборода.

27 серпня Ярослава похоронили на Алеї слави у рідній Білій Церкві.

У нього залишилася мама.

За відвагу і мужність Ярослава нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Юнакові присвоїли звання «Почесний громадянин Білоцерківської міської територіальної громади».



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.