top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Ярослав Кондратюк](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_b3e3c57f1e57476dbe0dd321153fff22~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Ярослав Кондратюк
21 травня 2022 р.
28-річний сержант Ярослав Кондратюк, позивний Тернопіль, загинув 21 травня 2022 року під Запоріжжям під час артилерійського обстрілу.
Ярослав народився у селі Великі Дедеркали Тернопільської області, жив у місті Тернопіль. Ще зі шкільних років мріяв про військову службу, тому одразу після випуску з місцевої школи №16, у 2012 році, пішов служити. Дуже любив собак. На фронті врятував цуценятком собаку Дрейка, пізніше подарував його батькам. Потім у нього з'явився аргентинський дог Оскар. Удвох вони боронили Україну на фронті.
Ярослав служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Проявляв високий професіоналізм та відповідальність. Так став головним сержантом роти.
Під час повномасштабної війни чоловік разом із побратимами з перших днів боронив Україну від російських окупантів. Його підрозділ брав участь у запеклих боях на передовій.
«Слова пусті. Не висловити тугу за тобою. Люблю!» – зазначила наречена Євгенія.
«Сумна трагічна звістка прийшла і до нашої родини... Ворожа куля не оминула і нашого Ярослава Кондратюка... Він, як і багато наших хлопців віддав своє життя за вільну Україну... за мир у світі!.. Його бій закінчився на високій ноті, з Україною в серці. Він покинув цей світ, ще не маючи своїх дітей, але віддав життя за наших малюків і їх майбутнє! За наше МАЙБУТНЄ! Він пішов з честю, гідно, безстрашно, як Великий Син Свого Народу! Славчику, дорогий наш, ти завжди будеш жити у наших серцях, бо Герої не вмирають. Низько вклоняємося нашому патріоту – Сину України і Його батькам. Він – гордість нашого роду!..» – написала Оксана Гойсан.
Посмертно Ярославу присвоєно звання Почесного громадянина Тернополя.
Поховали захисника на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря у Тернополі.
У Ярослава залишилися батьки, брат і наречена.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page