Життя 59-річного Володимира Верещагіна відібрав російський удар по місту Глухів на Сумщині. 18 листопада 2024 року ворожий безпілотник влучив у гуртожиток медичного закладу, де він тимчасово проживав з дружиною і мамою. Мати Володимира теж загинула. Дружина отримала численні поранення.

Володимир Верещагін був родом із села Суходіл Сумської області. Закінчивши школу, здобув фах електрика у Глухівському училищі. Працював у рідному селі. Після служби в армії одружився. Із дружиною Оленою виховували сина Ігоря і доньку Дарину. Останнім часом подружжя займалося домашнім господарством: вирощували картоплю, розводили корів.

З початку повномасштабного вторгнення Володимир брав участь у нічному патрулюванні, яке організували односельці. Часто ворог обстрілював село, пошкоджуючи лінії електропередач. Та, як згадують односельці, вони завжди знали, що світло скоро з'явиться: «Бо є Верещагін». Володимир лагодив лінії електропередач навіть у найскладніших умовах. Разом із рідними допомагав також українським захисникам.

Поховали Володимира Верещагіна у Глухові.

У нього залишились дружина, син, донька та інші рідні.