64-річний Володимир Вареник загинув 10 березня 2022 року в селі Лукашівка на Чернігівщині. Того дня були сильні обстріли. Уся родина сховалася у погребі, але туди потрапив уламок і спричинив пожежу.

Люди вибралися на вулицю, трохи посиділи за хатою. Однак обстріли не стихали. Володимир сказав рідним ховатися в літню кухню. Та туди теж влучив снаряд.

«Мене викинуло надвір. Відкриваю очі і бачу тата навпроти. Він дивиться на мене, каже: «Оце і все…». Я одразу не зрозуміла, що його так сильно поранило, кричала: «Таточку, тримайся!» Але він більше не зміг… З рота пішла кров і він затих. Все тіло тата було посічене осколками», – розповіла донька Ольга.

Володимир народився і майже все життя прожив у Лукашівці. Після школи навчався на будівельника у Чернігові. Ця професія стала справою його життя: він ремонтував дахи, клав плитку, робив ремонти односельцям. У вільний час ходив на риболовлю та полювання.

Володимир був батьком трьох дітей. Для сім'ї власноруч розширив дім: добудував дві кімнати, ванну, коридор. Звів гараж та столярну майстерню на подвір’ї. Все це згоріло наступного дня після смерті господаря – у дім влучив снаряд. Родина Володимира на той час переховувалася у погребах сусідів.

Тіло Володимира російські солдати вивезли на сусіднє кладовище. Після звільнення Чернігівщини на початку квітня 2022 року донька знайшла могилу батька і перепоховала його.

«Мій тато завжди був позитивний, енергійний. Його 64 роки йому ніхто не давав: він виглядав максимум на 50. Щозими на Водохреща батько обливався холодною водою з колодязя. Я не пам’ятаю, щоб він чимось хворів взагалі… Мені не віриться, що його більше немає. Здається, просто поїхав кудись і ось-ось повернеться», – сказала Ольга.

У Володимира Вареника залишилися дружина, троє дітей та четверо онуків.