Військовий льотчик Володимир Скляр загинув 8 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Нова Басань на Чернігівщині. Його вертоліт збили російські окупанти. Капітан Скляр загинув, а екіпаж взяли в полон. У березні офіцеру мало виповнитися 30 років.

Володимир народився в селищі Марківка Луганської області. З дитинства мріяв бути льотчиком. Після закінчення 9 класів пішов навчатися в Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії». Потім вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Закінчив інженерно-авіаційний факультет і став офіцером. Дуже любив спорт, неодноразово брав участь у змаганнях з бігу в Україні. Мріяв взяти участь у чемпіонаті світу з триатлону «Iron man», після проходження дистанції хотів набити тату. Вчив англійську мову. Цікавився історією, любив ходити на пошук історичних цінностей з металошукачем.

Після випуску, у 2014 році, пішов на службу до лав 11-ї окремої бригади армійської авіації на посаду бортового авіаційного техніка. Брав участь в АТО на Донбасі. У складі екіпажу вертольоту Мі-8МТ здійснював евакуацію поранених бійців і доставляв гуманітарну допомогу. Потім брав участь у миротворчих місіях у Демократичній республіці Конго та Ліберії. За час служби був неодноразово нагороджений, зокрема, нагрудними знаками: «Воїн-миротворець», «За службу та звитягу» ІІІ ступеня. Мав сертифікат за наліт понад 1000 годин на вертольоті МІ-8.

З перших днів повномасштабної війни Володимир разом із побратимами боронив від окупантів небо над Київщиною та Чернігівщиною.

«Він, мужній, сильний, без страху боронив нашу країну. Найкращий тато та чоловік. Він був, є та залишиться нашим героєм. Безмежно за ним сумуємо. Пройшов майже рік, а ми досі не можемо в це повірити. Він писав подрузі: "...за Україну готовий життя віддати…" На жаль, це так і сталося», – розповіла дружина офіцера Катерина.
Посмертно Володимир Скляр отримав звання майора та був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Поховали офіцера на військовому кладовищі у місті Васильків Київської області.

У Володимира залишилися дружина та донька, якій на момент загибелі тата було 5 років.