Життя Володимира Олексенка відібрав російський обстріл села Самотоївка Краснопільської громади на Сумщині. Вранці 3 квітня 2024 року ворог завдав авіаудару по селу. Осколок потрапив Володимирові в шию, врятувати його не змогли.

Володимирові Олексенку було 47 років. Народився у селі Покровка на Сумщині. Після школи навчався в Охтирському технікумі на слюсаря газових мереж. Працював за цим фахом понад 25 років. Його поважали колеги та ставили у приклад для інших.

Також Володимир мав комбайн, трактор, іншу сільськогосподарську техніку для обробітку землі. Разом із дружиною Наталею виховував сина Романа та доньку Тетяну.

«Він був дуже сумлінним працівником. Талановитий, небайдужий. Сам збудував дім у Покровці. І не було жодного двору в селі, де б він чимось не допоміг. Кожного дня щось майстрував, ремонтував. Нас, свою родину, обожнював, робив усе, щоби ми були щасливі. Він був нашою опорою, що давала надію на завтрашній день і майбутнє», – розповіли син і дружина Володимира.

Після півтора року повномасштабної війни, коли рідне село чоловіка почали інтенсивно обстрілювати російські військові, він перебрався у сусіднє – до Самотоївки. Поступово, як була тиша, перевозив речі з Покровки.

«Йому дали хатинку з обгорілою стелею в одній із кімнат, і навіть там батько проявив себе – зробив косметичний ремонт. Про односельчан з Покровки не забував: привозив їм речі з району. А коли до Самотоївки переїхав його знайомий Роман, вони здружилися і почали разом господарювати. Саме їх двох попросили відремонтувати дровничок у центрі на ринку. Вони почали роботу і все йшло чудово… До ранку 3 квітня», – додав син Роман.

Володимир мав ще багато планів на життя. Хотів повернутися в рідне село і відновлювати своє господарство.

«Понад сотня людей прийшли проводжати батька в останню путь, дуже багато написали родині свої слова співчуття. Їм бракує дорогого, чуйного сусіда, дбайливого господаря, майстра-професіонала. Вони запам'ятають його працьовитим, щирим, розумним чоловіком, який був готовий прийти на допомогу, незважаючи ні на що», – додали Наталія та Роман Олексенки.

У Володимира залишилися дружина, донька, син та брати.