top of page
Загиблі у війні Росії проти України
Володимир Кролівець
11 листопада 2022 р.
37-річний Володимир Кролівець загинув від вибуху протитанкової міни у селі Велика Комишуваха Ізюмського району Харківщини. Поряд загинули батько і двоюрідний брат чоловіка.
Володимир Кролівець жив у Харкові у мікрорайоні Салтівка, який від початку повномасштабної війни щільно обстрілювали російські військові. Разом із дружиною і дітьми він спершу переїхав до батьків у Велику Комишуваху, а після окупації Ізюма і в селі стало вкрай небезпечно.
«Брат із батьком облаштували підвал – поставили буржуйку, тюки з сіна. Там ми перебували, а потім регулярно почав прилітати російський літак і бомбити село. Ми вирахували, в які години він прилітає, скільки часу йому потрібно на дозаправку і так одного дня виїхали на Полтавщину – моя родина, братова, мама. Вдома залишився батько», – розповіла старша сестра Юлія.
Пізніше до родини приєднався і батько Сергій.
Село окупували російські війська і лише після звільнення Великої Комишувахи Збройними Силами України Володимир із татом поїхали туди. Побачили свій дім – без даху, вікон, але з уцілілими стінами. Батько залишився ремонтувати оселю. Володимир повернувся на Полтавщину, але на вихідні їздив в село наводити лад.
11 листопада чоловіки вирішили навідатися до родини на Полтавщину. Мали підвезти на роботу двоюрідного брата Володимира – Сергія Задніпровського, який працював рятувальником. Того ж дня всі чоловіки перестали виходити на зв'язок.
«Ми насилу дочекалися ранку, сіли в машину і поїхали в село. Викликали поліцію. Вдома стояла машина брата, навантажена, готова до від'їзду. Люди в селі нічого не знали і не чули. Не було буса двоюрідного брата. Поліція почала шукати машину, знайшли біля ставка. Вона наїхала на протитанкову міну. Всі троє загинули… Чому вони опинилися в тому місці, нікому невідомо», – сказала Юлія.
Володимир народився і жив на Харківщині. Працював механіком на СТО. Був веселим, умів знаходити позитив.
У Володимира залишилися два сини, дружина, матір і сестра.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page