48-річний Володимир Котик ховався від обстрілів у будівлі маріупольської школи №68. 21 березня російська зброя влучила в цей навчальний заклад. Від уламкових поранень Володимир загинув.

Чоловік працював на аглофабриці Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Знайомі та рідні кажуть, що він дуже любив життя, багато усміхався та був душею компанії.

«Тепер немає мого коханого чоловіка. Немає батька, сина, зятя та просто чудової людини. Це нестерпний біль. Ми невтішні у нашому горі», – каже дружина загиблого

Володимира Котика поховали на подвір’ї школи №68 разом із Любов’ю Лопською, яка загинула там того ж дня.