top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Володимир Коляда](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_1bad129b313a42bba2fd694eeb58ee90~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Володимир Коляда
3 липня 2023 року
Солдат Володимир Коляда, позивний Щедрик, загинув 3 липня 2023 року під час штурму в районі села Оріхово-Василівка, що на Донеччині. Воїну було 38 років.
Володимир Сергійович народився і жив у місті Жовті Води Дніпропетровської області. Навчався в Криворізькому авіаційному коледжі НАУ. Працював на шахті машиністом підземного електровоза, в охороні «СхідГЗК», останнім місцем роботи було ТОВ «COMFY». Багато читав та вмів підтримати різноманітні теми під час розмови. Зі школи професійно грав у волейбол та займав призові місця на змаганнях. Найбільшою пристрастю був футбол. Чоловік знав історію українського і світового футболу, міг без помилок сказати, в якому році хто грав, хто виграв який чемпіонат і з яким рахунком. Вболівав за ФК «Динамо» (Київ) та збірну України. Улюбленим футболістом був Андрій Шевченко. З колегами по роботі грали у футзалі, коли мали вільний час. Розумівся на комп’ютерній техніці. Обожнював комп’ютерні ігри, міг обслуговувати та налаштовувати ПК.
Чоловік приєднався до лав Збройних Сил України в березні 2023 року. Службу проходив у 56-ій окремій мотопіхотній бригаді. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника.
«Мій Вовчик був для мене всесвітом 18 років. Ми були разом і в горі, і в радості, в здоров’ї і хворобі, багатстві та бідності. Він був моїми крилами, моєю мотивацією, моєю любов’ю. Я не знаю людини сміливішої, чеснішої, вірнішої та добрішої за нього. Він був найкращою людиною з усіх, кого я знала. Був надзвичайно ерудованим. Ми дуже вірили в перемогу України. 28.03.2023 його мобілізували, і він мужньо пішов зі словами, що йде захищати свою сім’ю. З Вовою ми втратили нашого татуся і мого коханого. Тепер ніщо і ніколи нам його не замінить. Залишилися тільки спогади про те, якою я щасливою була з ним, мрії про те, як би ми ростили нашу маленьку принцесу. Невимовний біль від втрати, сум, порожнеча. Немає більше моїх крил», – поділилася дружина загиблого Олександра Волкова.
Поховали захисника в рідному місті.
Вдома на Володимира чекали мама, сестра, дружина та донька, якій на момент загибелі тата було 3 роки.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page