64-річний Володимир Бражников загинув 11 квітня 2022 року у Маріуполі Донецької області. Разом із дружиною Валентиною він хотів евакуюватися з міста, але автівка на повороті з Приморського на проспект Металургів потрапила під обстріл.

«Мій брат і його дружина були прихожанами християнської церкви, що на проспекті Нахімова. 11 квітня священник церкви організував евакуацію. Вони сіли в автівку Андрія Дьяконова. Їхали проспектом Металургів у напрямку моря. Ворожі солдати спочатку їх пропустили, але біля готелю «Турист» був дуже сильний обстріл і їх розвернули. По автівці вистрілили з гранатомета. Священник зміг врятуватися, його викинуло з машини. Він хотів витягнути Володю, але брат був уже мертвим. А потім машина загорілася… Згодом тіла забрали і поховали у братській могилі під номерами. Вже під час окупації у квартиру, де мешкали брат із невісткою, якийсь чоловік приніс сумку з документами Валентини», – розповіла сестра загиблого Ольга.

Володимир Бражников був родом із Маріуполя. Закінчив професійно-технічне кулінарне училище. Працював кухарем у закладах громадського харчування. Також був коком на флоті. Під час пенсії підпрацьовував у готелі. Навчився робити масаж і йому це добре вдавалося. Обожнював море, подорожі, побував у багатьох країнах світу.

«Ми з сестрою – двійнята, молодші за нього на шість років. Брат завжди піклувався про нас, допомагав. Ніколи не відмовляв. Допомагав племінникам робити ремонт у квартирі. Розумівся на електриці. Він був доброю людиною. Саме брат навчив мене готувати багато страв, прикрашати їх. Мені його катастрофічно не вистачає…», – сказала Ольга.

Син Володимира Бражникова живе з сім'єю у Гостомелі на Київщині. Після початку повномасштабної війни рятувався з рідними у Львові. Батьки хотіли приїхати до нього.

«Брат дуже радів онукові. Планував, як проводитиме з ним час, навчатиме всьому, що сам уміє. Не минає й дня, щоби син не згадував Володимира», – додала Ольга.

У Володимира Бражникова залишилися сестри, син, онук і племінники.