Боєць київської територіальної оборони Володимир Герасим загинув 12 липня 2022 року біля с. Богородичне Донецької області.

Володимир народився на Київщині. З дитинства займався спортом. Закінчив Механіко-математичний Інститут Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, навчався на кафедрі технології виробництва літальних апаратів. Постійної роботи не мав, захоплювався спортом, блогерством, фотографією. Любив читати книги та, попри технічну освіту, мріяв бути істориком.

Обожнював кожен куточок рідної землі, тому багато подорожував і досліджував різні визначні історичні місця. Займався просвітницькою діяльністю: був головою організації «Українські кулаки», створив групу у соцмережі «Освітня Криївка». Був безвідмовним другом.

«Він той чувак з Яготина, який просто інтуїтивно розкрутив боксерський паблік до мільйона підписників, він неймовірно фотографував. Красивий, сильний і дуже працьовитий. Це та категорія, яка бере на себе найгарнішу роботу в темний час і не очікує бенефітів. Останнє, що він мені написав, обов’язково мають реалізувати ті з нас, хто виживе після цієї війни», – розповіла подруга Володимира Дарія Гірна.

З початком повномасштабного вторгнення на територію України вступив до лав ТРО, пізніше – вирушив на війну у лавах ЗСУ.

«Тут всі знають на що ідуть і які наслідки можуть бути. Ніхто не хоче, щоб їхні діти брали зброю в руки. Війна має закінчитись на нас. Ми маємо здобути перемогу і повернутися додому наводити порядки», – казав Володимир.

«Він завжди був сміливим, жив гаслом «сміливі мають щастя». Володимир Сергійович Герасим – це людина, що залишиться в серці багатьох свідомих українців. Вічно молодий та усміхнений, сміливий та сильний, вільний та мрійливий, справжній приклад мужності та хоробрості. Герої не вмирають, вони жевріють свічею в серцях мільйонів. Таким і був Вова», – розповіла близька подруга Катерина Шевченко.

Поховали воїна в Яготині на Київщині.

У Володимира залишилась мама.