45-річний Владислав Жуковін загинув у селі Циркуни на Харківщині 26 березня 2022 року. У дім, де він перебував, влучили два снаряди.

Владислав жив із матір'ю у сусідньому селі Черкаські Тишки. Коли почалася повномасштабна війна, переїхали у Циркуни до родичів.

«25 березня було тепло, справжня весна. Ми вийшли позбирати на подвір'ї осколки. Назбирали з відро. А мій син тоді саме був у Черкаських Тишках, ходив подивитися на господарство, чи не розбомбили, погодувати собаку. Після повернення сказав, що окупанти виїли все моє варення», – пригадала день перед трагедією мати Владислава Руслана.

Вночі, о 2.00, коли всі уже спали, в будинок прилетіли два снаряди.

«Один потрапив у ліжко мого сина Вадима, а другий – у кімнату племінника Владислава. Я з криком побіг до хлопців, – розповів дядько Владислава Микола. – Першим побачив сина…»
Загиблих Владислава і Вадима поховали у Циркунах.

Владислав Жуковін народився у Харкові. Батьки продали квартиру і купили будинок за містом у Черкаських Тишках. Владислав закінчив Харківський національний аграрний університет, факультет енергетики. Працював у комунальному підприємстві з обслуговування тепломереж, був заступником керівника.

«Він був добрим, хотів завжди допомагати людям, когось рятувати, при цьому не думав про себе. Коли сідали їсти, то дивився – якщо я йому більше поклала, завжди відкладав від себе мені. Дуже любив свою доньку. Пригадую, як у три роки вона пішла в садочок, віддав всю зарплату і купив їй красиве плаття, аби вона була найгарнішою», – розповіла мати.

Владислав Жуковін був розлучений. У нього залишилися мати, сестра і донька.