Солдат Владислав Волков, позивний Пасха, загинув в Оленівці Донецької області проти ночі 29 липня 2022 року. Російська армія влаштувала вибух в одному з бараків, куди перевели частину українських військовополонених.

Владиславові було 27 років. Він народився у Запорізькій області. Його родина тоді жила в селі Благовіщенка. Хлопець змалечку допомагав батькам. Мав хист до малювання і навчався в художній школі сусіднього селища Кам’янка – їздив туди на заняття кілька разів на тиждень. З 9 класу грав на гітарі, мріяв про власну, електричну. Із стилів музики йому імпонував рок, особливо український.

За словами батька Олександра, колишнього військовослужбовця, син був жвавою дитиною, мав багато друзів, а ще завжди шукав справедливість. Обожнював авто.

Коли почався Майдан, Владиславу було 17 – хлопець поїхав у центр Києва відстоювати гідність свою і українців. Потім два роки служив в «Азові». Після звільнення створив сімʼю, згодом у подружжя народилася донька Вероніка. Мешкав у Маріуполі. В цивільному житті заробляв тим, що робив підвісні стелі. Був майстром у цій справі.

У перший день повномасштабної війни Владислав зустрівся в Маріуполі зі старшим братом Степаном – саме він з усіх рідних останнім бачив Пасху живим. Військовий брав участь в боях за Маріуполь, був у взводі забезпечення – саме він щохвилини, ризикуючи, приносив побратимам на позиції боєприпаси й провізію. Разом з іншими захисниками міста Владислав вийшов у полон з «Азовсталі». Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Він був веселим і артистичним, душею будь-якої компанії», – розповіла сестра Ада.

«Владу завжди було все цікаво, любив пізнавати нове. І ніколи нічого не боявся, що мене це завжди дивувало. Хтось боїться висоти, хтось – глибини, хтось – змій і павуків, а він нічого не боявся. Невідоме озеро – Влад обов’язково в нього пірне, високі скелі – залізе. І так у всьому», – додав брат бійця Степан.

Поховали Владислава 19 грудня 2023 року на військовому кладовищі в Запоріжжі.

У захисника залишилися батьки, брат, сестра, донька та інші рідні.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.