top of page
Загиблі у війні Росії проти України
Владислав Солонський
29 липня 2022 року
Старший лейтенант Владислав Солонський, позивний Осип, загинув в ніч на 29 липня 2022 року в полоні внаслідок теракту в колонії тимчасово окупованого селища Оленівка Донецької області. Офіцеру було 47 років.
Владислав народився і виріс в селі Осипенко Запорізької області. Закінчив Бердянський державний педагогічний університет та Запорізьку школу міліції. У мирному житті був приватним підприємцем – займався встановленням супутникових антен. Захоплювався садівництвом і риболовлею. Останнє захоплення – вирощування винограду.
Чоловік був учасником Революції Гідності. Коли у 2014 році почалася війна, одразу пішов до військкомату, але через травму спини йому відмовили. Проте це його не зупинило – він приєднався до тоді ще добровольчого батальйону «Азов». Відтоді брав участь в АТО/ООС.
З 24 лютого 2022 року разом із побратими брав участь в обороні Маріуполя та заводу «Азовсталь». Владислав обіймав посаду офіцера логістики групи тилового забезпечення. Пройшов запеклі бої, мужньо витримав всі умови. Після потужного авіаобстрілу окупантів він написав дружині: «Я втратив усіх своїх друзів, з якими був поруч ці місяці».
Навесні, виходячи у полон з «Азовсталі», Владислав неодноразово говорив коханій, що за них ручаються треті країни, кілька місяців і всі захисники Маріуполя будуть вдома. Тоді йому вдалося передати дружині пакунок, в якому були телефон, нагороди, всі документи та весільна каблучка, яку ніколи не знімав.
Останнє смс з невідомого номера офіцер надіслав дружині 26 липня: «Обіймаю міцно, люблю безмежно. Чекаю зустрічі». А через два дні загинув.
За час служби офіцер неодноразово був відзначений нагородами: пам’ятним знаком «Захиснику Маріуполя», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «За доблесну службу», подякою Національної гвардії України, почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Посмертно його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Ми з донечкою тобою пишаємося, сумуємо. Ти назавжди в наших серцях і пам'яті», – написала дружина Героя.
Попрощалися із Владиславом у листопаді 2022 року. Його поховали на Берковецькому кладовищі Києві.
У захисника залишилися дружина Світлана і донька Софія.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page