top of page

Владислав Шульга
18 серпня 2023 року
Молодший сержант Владислав Шульга, позивний Мольфар, загинув 18 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на околицях села Андріївка під Бахмутом на Донеччині. Захисник отримав смертельні пораненні внаслідок ворожого мінометного обстрілу. 15 вересня йому мало виповнитися 26 років.
Владислав народився в селі Самотоївка Сумської області. Навчався у місцевій школі. Потім закінчив Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти. Після цього до 2018 року працював на завод «Хімпром». Займався спортом ще зі шкільних років. Захоплювався військовою справою. Коли звільнився із заводу, вирішив піти на контрактну службу до ЗСУ. Останні роки разом з родиною жив у місті Лебедин Сумської області.
У 2018-2023 роках Владислав служив у 27-й реактивній артилерійській бригаді ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС. З першого дня повномасштабного вторгнення продовжував боронити Україну від окупантів. У березні 2023-го перевівся до 3-ої окремої штурмової бригади. Був навідником відділення 1-го штурмового взводу «Медоїд» 1-го штурмового батальйону. Разом із побратимами брав участь у штурмах та успішно нищив ворога.
За час служби Владислав неодноразово був нагороджений відзнаками, зокрема, медалями Командування Обʼєднаних Сил «Козацький хрест» ІІ ступеня (2021) та памʼятною відзнакою 27 реактивної артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського (2022).
«У 2020 році познайомилися на службі. Мені тоді було 19, а йому – 23. Разом пройшли АТО і будували плани на майбутнє. А у 2022-му в нас зʼявився син, якого ми з ним дуже хотіли. Влад завжди казав, що його син буде пишатися своїм батьком. Так і сталося, але тепер наш Святік буде памʼятати татка тільки на фотографіях. Влад був самовідданим і дуже надійним товаришем, добрим і щирим, ніколи не приховував своїх намірів і завжди був готовим допомогти. Але більше за все я любила його за правду. Він завжди любив правду і боровся за неї», – розповіла дружина загиблого Дарина.
Поховали воїна у місті Лебедин на Сумщині.
У Владислава залишились мама, дружина, син, брати, сестри, тесть і теща, друзі та побратими.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page