top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Владислав Шеін](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_0cc31d40e0be441a863385e64124ed0a~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Владислав Шеін
8 листопада 2022 року
Солдат Владислав Шеін, позивний Тайфун, загинув 8 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Новоселівське на Луганщині. Українські захисники тримали фланг, коли окупанти пішли у наступ, прорвавши лінію оборони. Коли ворог здійснив танковий обстріл, Владислав йшов попереду. Він врятував життя чотирьох побратимів, а сам отримав смертельні поранення.
Владислав народився і жив у Дніпрі. Був студентом Харківського юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Паралельно закінчив військову кафедру. У рідному місті був відомим спортсменом. Займався дзюдо з 6 років та неодноразово виборював нагороди чемпіонатів Дніпропетровської області та всеукраїнських турнірів.
З початку повномасштабної війни, 3 березня 2022 року, на свій 21-й та останній день народження, хлопець пішов добровольцем на фронт. Приєднався до лав 128-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був стрільцем 233-го окремого батальйону. Спочатку їхній батальйон ніс службу в Лозовій на Харківщині, а потім – на Запорізькому напрямку.
«Влад був розумним, веселим, кращим у всьому, добре навчався. Влітку приїхав на день з фронту, склав іспити та вступив на магістратуру, мріяв бути прокурором. Мав дівчину Софію, з якою був заручений, вони мріяли про весілля… Влад – дуже сильна, відважна людина з добрим серцем і гарним почуттям гумору, впевнений, готовий до будь-яких випробувань, з великими планами та амбіціями. Він завжди йшов тільки вперед. Це велика втрата для всіх, хто його знав», – розповів батько воїна Владислав Володимирович.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Владислава в селищі Слобожанське на Дніпропетровщині.
1 грудня 2023 року у пам'ять про Героя урочисто відкрили меморіальну дошку на гімназії №29 місті Дніпра, в якій він навчався.
У Владислава залишилися батьки, брат, наречна, любляча родина, друзі та побратими.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page